Позакласне читання у початковій школі: виховні завдання та методика організації.

Позакласне читання у початковій школі: виховні завдання та методика організації.

Позакласне читання – складова частина шкільного предмета, що іменується читанням. Це різновид читання, якому поряд з класним читанням відведено окреме місце в системі початкової освіти. Його мета – сформувати в учнів стійку потребу самостійно й осмислено вибирати і систематично читати книги, спираючись на знання й навички, здобуті на уроках навчання грамоти й класного читання. Ця мета продиктована самим життям: «Школярі, які нічого, крім підручника, не читають, дуже поверхового оволодівають знаннями».

Форми зв’язку початкової школи з дошкільними закладами

Форми зв’язку початкової школи з дошкільними закладами.

Наступність між дошкільним вихованням і шкіль­ним навчанням дітей завжди була одною з найваж­ливіших педагогічних проблем.

Сьо­годні технології навчання досягнули такого рівня, що будь-які знання можна було б дати дитині, неза­лежно від її віку. Тому на сьогоднішній день прак­тичних працівників дошкільних закладів і початко­вої школи хвилюють не стільки проблеми цілей і змісту навчання (чого вчити і навіщо вчити?), скіль­ки методів і засобів (як вчити?). На цьому виникли протиріччя між ведучими лініями навчання і вихо­вання дітей вказаного віку, які визначають успішність всього подальшого гармонійного розвит­ку дитини і фактичної орієнтації на штучну акселе­рацію, пришвидшене навчання, поспішне «оминан­ня» окремих стадій дитячого розвитку.

Система підвищення кваліфікації учителів початкових класів. Методична робота у початковій школі. Самоосвіта вчителя. Вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду

Система підвищення кваліфікації учителів початкових класів. Методична робота у початковій школі. Самоосвіта вчителя. Вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду

Професійна підготовка вчителя не закінчується у стінах педагогічного навчального закладу. Вона продовжується протягом усієї професійної діяльності педагога.

Управління і керівництво школою. Сучасні вимоги до особистості керівника. Планування роботи школи та внутрішкільний контроль.

Управління    і керівництво школою. Сучасні вимоги до особистості керівника.

Планування роботи школи та внутрішкільний контроль.

Безпосереднє управління середньою загальноосвітньою школою як державною установою здійснює ії директор, який призначається на посаду органом державного управління. Його обов'язки чітко визначені в Положенні про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад

Учитель школи України. Професіограма вчителя початкових класів: Педагогічна етика, такт, майстерність учителя. Наукова організація праці учителя початкових класів

Учитель школи України. Професіограма вчителя початкових класів:

 Педагогічна етика, такт, майстерність учителя. Наукова організація праці учителя початкових класів

Серед розмаїття життя і діяльності роль учителя була помітною у всі часи. На найпершому ступені цивілізації поняття "учитель" було швидше символічним: дітей учили розпалювати вогнище, полювати, плавати, будувати житло, шити одяг, виготовляти знаряддя праці. Упродовж віків функція вчителя не змінювалася. Він був, як це зазначено у В. І. Даля, — навчителем, тобто від нього вимагалося вчити, повчати, наставляти. У первісному суспільстві головну увагу приділяли розвитку фізичної сили, витривалості, витримки. У рабовласницькому суспільстві виникла необхідність навчати дітей наук і мистецтва, проблема освіти стала функцією держави. Виховання дітей у багатих сім'ях доручалось особливим рабам, яких називали педагогами. У Римській імперії вчителі стають чиновниками і призначаються імператорами.

Керівництво навчально-виховною роботою у початкових класах загальноосвітньої школи, у сільській малокомплектній школі, у школах-інтернатах. Організація діяльності ГПД.

Керівництво навчально-виховною роботою у початкових класах загальноосвітньої школи, у сільській малокомплектній школі, у школах-інтернатах. Організація діяльності ГПД.

Малокомплектна початкова школа - це школа без паралельних класів, з невеликою кількістю учнів. У «Педагогічному енциклопедичному словнику» малокомплектній називається школа, що налічує менше 15 учнів. Поява цього типу шкіл у нас обумовлено нерівномірністю розселення людей на території країни. Раніше малокомплектні школи відкривалися тільки в невеликих селищах, тимчасових поселеннях, містечках, але останнім часом у зв'язку з зменшенням народжуваності та значної міграцією населення вони з'являються навіть у великих населених пунктах. Має місце нове поєднання основної та середньої школи з малокомплектній. Нечисленними стають вже і середні школи, чому сприяє брак учнів і вчителів. З 5 учнів формується повноцінний клас. Для 2-3 окремий клас не відчиняють, а приєднують до іншого. Так само і з вчителями: для 5 учнів у класі запрошується окремий педагог, але для 7 учнів у школі це проблематично.

36. Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів початкових класів

36.                                                              Перевірка    та оцінка знань, умінь і навичок учнів початкових класів.

Учитель перевіряє та оцінює успішність учнів, керуючись директивними документами, педагогічною теорією та практикою. Найголовнішими з цих вимог є індивідуальний характер перевірки та оцінювання знань, систематичність, диференційованість, об´єктивність, умотивованість оцінок, вимогливість учителя, єдність вимог. Система оцінювання покликана визначати на кожному етапі навчання рівень успішності учнів відповідно до вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, рівень компетентності учнів, їх готовності до застосування засвоєних знань на практиці. Адже навчальна діяльність повинна не просто дати людині суму знань, а сформувати комплекс компетенцій.

Самостійна робота учнів. Домашня навчальна робота молодших школярів

Самостійна робота учнів. Домашня навчальна робота молодших школярів.

Одним з найдоступніших і перевірених практикою шляхів під­вищення ефективності уроку, активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці є відповідна організація самостійної навчальної роботи. Вона займає особливе місце на сучасному уроці, тому що учень набуває знань тільки в процесі особистої самостійної навчальної діяльності.

Підготовка вчителя до уроку та її основні етапи. Тематичне і поурочне планування навчального матеріалу. Проведення уроку

Підготовка     вчителя до уроку та її основні етапи. Тематичне і поурочне

планування навчального матеріалу. Проведення уроку

Успішне проведення уроку неможливе без ґрунтовної попередньої підготовки вчителя, в якій виділяють попередній і безпосередній етапи.

Попередня підготовка до уроку передбачає детальне ознайомлення зі змістом та вимогами навчальної програми з предмета, роботу з підручником чи посібником, психолого-педагогічною та методичною літературою, вивчення досвіду роботи інших учителів, самоаналіз результатів власної діяльності. Цей етап розпочинається зі створення календарно-тематичного плану, в якому визначають терміни вивчення тем, типи уроків, інші форми організації навчання.

Урок - основна форма організації навчання. Типологія і структура уроку. Особливості побудови уроку у початкових класах. Вимоги до сучасного уроку

Урок      - основна форма організації навчання. Типологія і структура уроку.

Особливості побудови уроку у початкових класах. Вимоги до сучасного уроку.

Ключовим компонентом класно-урочної форми рганізації навчання є урок – форма організації навчання, за якої навчальні заняття проводяться вчителем із групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовленості протягом точно встановленого часу, за сталим розкладом. 

Форми організації навчального процесу. Виникнення і розвиток класно-урочної системи навчання

Форми       організації навчального процесу. Виникнення і розвиток класно-урочної системи навчання

Успіх навчально-виховної роботи у значною мірою залежить не лише від використання в ній тих чи інших методів, але й від організаційних форм цієї роботи. У свою чергу, ці форми визначаються метою і завданнями навчання, кількістю учнів, характерними особливостями окремих навчальних предметів, місцем і часом навчання учнів, забезпеченістю школи навчальними посібниками тощо. Таким чином, вибір організаційних форм, як і методів навчання, залежить від багатьох факторів. Однак, якщо методи навчання дають відповідь на питання як навчати в певних умовах, наприклад, на уроці математики, в майстерні, на виробництві, в процесі екскурсії з ботаніки, то форми, обумовлюючи організаційний аспект навчальної роботи, визначають, яким чином повинна бути організована ця робота з урахуванням того, хто, де, коли і з якою метою навчається.

Методи навчання за характером пізнавальної діяльності учнів. Проблемне та програмоване навчання у початкових класах

Методи      навчання за характером пізнавальної діяльності учнів. Проблемне та програмоване навчання у початкових класах

Лернер і Cкаткін розробили класифікацію методів навчання за характером пізнавальної діяльності учнів і процесі засвоєння  різних компонентів змісту освіти. Кожному компонентові змісту освіти, на їхню думку відповідає певний спосіб його засвоєння. Так знання засвоюються шляхом сприймання, усвідомлення і запам’ятовування учнями різноманітної інформації про довколишню дійсність.

Практичні методи навчання, їх характеристика

Практичні методи навчання, їх характеристика.

Методи навчання - способи спільної діяльності вчителя і учня, спрямовані на вирішення завдань навчання.

Практичні методи засновані на практичній діяльності учня, цими методами формують практичні вміння і навички. Використовують для безпосереднього пізнання дійсності, поглиблення знань.

Наочні методи навчання, їх характеристика

Наочні методи навчання, їх характеристика

Метод навчання — взаємопов´язана діяльність викладача та учнів, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток.

Словесні методи навчання, їх характеристика

Словесні методи навчання, їх характеристика

Головна їх особливість у тому, що інформація подається учням через слово викладача, а сприймання її здійснюється у процесі слухання її. Усю їх різноманітність іноді зводять до двох методів: евристичного (запитального) — бесіда; та акроматичного (викладального) — пояснення, розповідь, лекція, інструктаж, робота з підручником.

методи навчання, їх класифікація. Розвиток методів навчання у досвіді вчителів-практиків

методи навчання, їх класифікація. Розвиток методів навчання у досвіді вчителів-практиків.

Метод навчання — взаємопов´язана діяльність викладача та учнів, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток.

Навчальні підручники і посібники для початкової школи, вимоги до них. Робота з підручником та іншими навчальними книгами

Навчальні підручники і посібники для початкової школи, вимоги до них. Робота з підручником та іншими навчальними книгами

Підручник — книга, яка містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни, викладені згідно з цілями навчання, ви­значеними програмою і вимогами дидактики.

Навчальні плани та навчальні програми для початкових класів загальноосвітньої школи. Вимоги до них, принципи побудови

Навчальні плани та навчальні програми для початкових класів загальноосвітньої школи. Вимоги до них, принципи побудови

Основні джерела змісту освіти: навчальний план, навчальна програма, підручники. Зміст освіти для всіх типів навчальних закладів відображений у навчальних планах, програмах, підручниках і навчальних посібниках. Навчальний план — документ, що визначає набір навчальних предметів, які вивчають у закладі освіти, їх розподіл, тижневу й річну кількість годин, відведених на кожний навчальний предмет, структуру навчального року. Планування реалізує принципи послідовності і безпреривності.

Вимоги до планування

Зміст освіти. Наукові основи перебудови змісту освіти у сучасній школі. Навчальні предмети у початкових класах

Зміст освіти. Наукові основи перебудови змісту освіти у сучасній школі. Навчальні предмети у початкових класах

Зміст загальної середньої освіти - це не сукупність складових, а деяка ''критичнамаса'', яка забезпечує систему загальнонаукових знань, умінь і навичок, системне мислення, загальний світогляд, ціннісні орієнтації, імпульси до самоосвіти, саморозвитку.

Принцип наочності навчання

Принцип наочності навчання

Принцип наочності. Це найбільш відомий і зрозумілий принцип навчання, який використовується з найдавніших часів. В основі цього принципу лежить наукова закономірність про те, що ефективність засвоєння знань залежить від залучення до процесу пізнання різних органів чуття. Відомо, що органи зору «пропускають» у мозок майже в п'ять разів більше інформації, ніж органи слуху, і майже ВІЗ — порівняно з органами дотику. Краще один раз побачити,    ніж    сто    раз    почути.    Принцип    наочності обгрунтували:

Принцип міцності знань, умінь і навичок

Принцип міцності знань, умінь і навичок

Навчання як цілеспрямований, системний і послідовний процес підпорядковане певній системі принципів, дотримання яких забезпечує його ефективність.

Принцип науковості навчання

Принцип науковості навчання

Навчання як цілеспрямований, системний і послідовний процес підпорядковане певній системі принципів, дотримання яких забезпечує його ефективність.

Принцип систематичності і послідовності навчання

       Принцип систематичності і послідовності навчання.

Навчання як цілеспрямований, системний і послідовний процес підпорядковане певній системі принципів, дотримання яких забезпечує його ефективність.

21. Принцип свідомості та активності учнів в процесі навчання

                                   Принцип свідомості та активності учнів в процесі навчання.

Цей принцип є провідним, оскільки визначає головне спрямування пізнавальної діяльності учнів й управління нею. Він випливає з мети і завдань національної школи, з особливостей процесу навчання, які передбачають осмислений і творчий підхід до опанування знань.

Принцип виховуючого характеру навчання

Принцип виховуючого характеру навчання.

Навчання як цілеспрямований, системний і послідовний процес підпорядковане певній системі принципів, дотримання яких забезпечує його ефективність.

Принцип доступності навчання

Принцип доступності навчання.

      Принцип доступності передбачає відповідність змісту, характеру і обсягу матеріалу, який вивчається, віковим особливостям і рівню підготовки учнів. Доступність навчання не означає його легкості. З цим принципом в дидактиці пов'язується поступове, згідно з пізнавальними можливостями учнів, ускладнення змісту освіти й обсягу навчального матеріалу, яким необхідно оволодіти всім учням з кожного навчального предмета, ступеня теоретичної складності та глибини цього матеріалу. В 70-ті роки Л.В. Занков підкреслював, що навчання, залишаючись доступним, повинно вимагати серйозних зусиль. Лише це призводить до розвитку особистості.

Принципи навчання, їх класифікація

Принципи навчання, їх класифікація.

      Принцип (від лат. principium - початок основа) – 1) першооснова, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорій, науки; 2) внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні й теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різноманітних сферах діяльності. Принципи навчання (дидактичні принципи) –

Основні функції навчання, його закономірності та рушійні сили

Основні функції навчання, його закономірності та рушійні сили

Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Виходячи з мети і завдань сучасної школи, процес навчання покликаний забезпечувати три функції – освітню, виховну, розвиваючу. Сучасна дидактика застерігає, що завданнями навчального процесу не є лише формування знань, умінь і навичок. Освіта передбачає формування не лише знань і умінь, але й певних якостей, світогляду, ідейності, моральності особистості та ін.

Основні етапи оволодіння знаннями. Мотивація учіння молодших школярів. Шляхи формування пізнавальних і творчих інтересів учнів початкових класів.

Основні етапи оволодіння знаннями. Мотивація учіння молодших школярів.

Шляхи формування пізнавальних і творчих інтересів учнів початкових класів.

Мотивація учіння - комплекс властивих учневі мотивів, які спонукають і спрямовують його пізнавальну діяльність, значною мірою визначають її успішність. Мотиви учіння поділяють на зовнішні і внутрішні. Мотив є зовнішнім, якщо основною причиною поведінки виступає отримання чого- небудь за межами самої цієї поведінки.Серед зовнішніх мотивів учіння розрізняють: широкі соціальні мотиви, що полягають у прагненні отримати знання, щоб бути корисним суспільству, в розумінні необхідності навчатись і в почутті відповідальності; мотиви самоствердження, що означають прагнення зайняти певну позицію, місце в стосунках з оточенням, заслужити в нього авторитет; мотиви соціального співробітництва, бажання підтримувати добрі стосунки з учителем і учнями в ході навчання.

Загальна характеристика навчання як виду пізнавальної діяльності учнів. Викладання та учіння - дві сторони процесу навчання

Загальна характеристика навчання як виду пізнавальної діяльності учнів.

Викладання та учіння - дві сторони процесу навчання

Навчання — це педагогічний процес, у ході якого учні оволодівають не лише різноманітними знаннями, вміннями і навичками, а й розвивають свої розумові сили, проходять шлях від незнання до знання. З історії розвитку світової педагогічної думки відомо, що педагогів і психологів у процесі навчання в першу чергу цікавила діяльність учня — учіння, його структура, природа, механізми здійснення.

Предмет і завдання дидактики. Основні категорії дидактики. Актуальні проблеми дидактики в умовах відродження національної школи України

Дидактика (гр. didaktikos — повчальний) — галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти, навчання, а також виховання у процесі навчання.Термін «дидактика» вживають у педагогічній літературі з початку XVII ст. До широкого вжитку його ввів Я.-А. Коменський. У книзі «Велика дидактика» він розробив зміст освіти, дидактичні принципи, методи навчання, вперше обґрунтував класно-урочну форму навчання. Весь процес навчання, на його думку, повинен спиратися на чуттєвий досвід. Французькі просвітники XVII ст. Ж.-Ж. Руссо, К.-А. Гельвецій, Д. Дідро, А. Гольбах та ін. виступали за поєднання навчання з ремісничою працею, за активізацію навчального процесу, опору на досвід і спостереження учнів, критикували зубріння та орієнтування на голі книжні знання. Німецький педагог Й.-Ф. Гербарт особливого значення надавав проблемі виховуючого навчання, у процесі якого розвиваються емпіричний, естетичний, спеціальний та релігійний інтереси. Навчання, на думку Ф.-А.-В. Дістервега, є активним процесом, який розвиває пізнавальні здібності учнів і сприяє формуванню в них самостійності та ініціативи. К. Ушинський обстоював думку, що кожен народ має право на школу з рідною мовою навчання, створив цілісну дидактичну систему, визначив основні шляхи і засоби розвиваючого навчання. Предметом дидактики на всіх етапах її розвитку був зміст освіти підростаючого покоління і організація процесу, що забезпечує оволодіння цим змістом, а саме:

11. Початкова школа в концепції середньої загальноосвітньої школи України. Видатні педагоги про початкову освіту

11.               Початкова школа в концепції середньої загальноосвітньої школи України. Видатні педагоги про початкову освіту.

  Відповідно до закону “Про загальну середню освіту” система освіти в сучасній Україні складається з таких ланок: дошкільна освіта; загальна середня освіта; позашкільна освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта; післядипломна освіта; аспірантура; докторантура; самоосвіта.

система освіти і виховання в україні, її структура, принципи побудови. Характеристика основних навчально-виховних закладів системи освіти

система освіти і виховання в україні, її структура, принципи побудови. Характеристика основних навчально-виховних закладів системи освіти.

Система освіти України охоплює дошкільні, шкільні, позашкільні, професійно-технічні, вищі заклади освіти, наукові, науково-методичні, методичні установи, науково-виробничі підприємства, державні та місцеві органи управління освітою, а також самоврядування в галузі освіти. Система освіти(гр. systema — утворення) — сукупність навчально-виховних закладів, які систематично і послідовно виховують , навчають і готують до життя підростаючі покоління відповідно до завдань суспільства.

мета і завдання освіти та виховання. Поняття і значення мети виховання у педагогіці. Мета виховання у документах суверенної України

Мета і завдання освіти та виховання. Поняття і значення мети виховання у педагогіці. Мета виховання у документах суверенної України

Загальна мета виховання формулюється у світлі пріоритету зага¬льнолюдських цінностей: «Метою освіти в Україні є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання ви¬соких моральних якостей, формування громадянина, готового до свідомого суспільного вибору, збагачення_на_цій_основі_інтелектуального,_творчого,_культурного_потенціалу_народу».

вікова періодизація в педагогіці. Основні етапи розвитку особистості. Психолого- педагогічна характеристика дітей молодшого шкільного віку

вікова періодизація в педагогіці. Основні етапи розвитку особистості. Психолого- педагогічна характеристика дітей молодшого шкільного віку.

Головне завдання яке стоїть перед пед. наукою і практико. – це пошук ефективних шляхів впливу на розвиток особистості. Особистість - це соціальний індивід, який формується в результаті засвоєння людиною суспільних форм свідомості і поведінки. Тобто особистість формується під впливом життя в суспільстві, виховання, спілкування, взаємодії. Основними рушійними силами розвитку особистості вихованця є:

розвиток особистості учнів початкових класів, його рушійні сили. Чинники формування особистості

розвиток особистості учнів початкових класів, його рушійні сили. Чинники формування особистості.

Головне завдання яке стоїть перед пед. наукою і практико. – це пошук ефективних шляхів впливу на розвиток особистості. Особистість - це соціальний індивід, який формується в результаті засвоєння людиною суспільних форм свідомості і поведінки. Тобто особистість формується під впливом життя в суспільстві, виховання, спілкування, взаємодії. Психологія будучи найбільш тісно пов’язана з педагогікою, серед психологічних властивостей особистості виділяє три найважливіші характеристики: 1-це стійкість її властивостей.

методи науково-педагогічного дослідження у діяльності вчителя початкових класів, їх характеристика

методи науково-педагогічного дослідження у діяльності вчителя початкових класів, їх характеристика.

Методи педагогічних досліджень - це шляхи, способи пізнання педагогічної дійсності. За допомогою методів педагогіка здобуває інформацію про те чи інше явище, процес, аналізує і обробляє одержані дані, включає їх в систему відомих знань. Тому темп і.рівень розвитку педагогічної теорії залежить від того, які методи дослідження вона використовує.

Предмет, завдання, основні категорії педагогіки. Роль вітчизняних педагогів у розвитку педагогічної науки

Предмет, завдання, основні категорії педагогіки. Роль вітчизняних педагогів у розвитку педагогічної науки

Термін «педагогіка» отримав свою назву від грецьких слів paidos — дитина і ago — вести. У дослівному перекладі paidagogos означає «проводир дітей». Педагогом у Стародавній Греції називали раба, який брав за руку дитину свого господаря і супроводжував її до школи. Поступово слово «педагогіка» стало вживатися більш загально: для визначення мистецтва вести дитину протягом життя, тобто виховувати, навчати, давати освіту. Так педагогіка стала наукою про виховання і навчання дітей. Сучасна педагогіка — це наука про виховання людини. Під поняттям «виховання» в даному випадку розуміємо освіту, навчання та розвиток, тобто вживаємо його в найбільш широкому значенні. Виховання виникло разом з появою людського суспільства. Воно невіддільне від соціального відтворення поколінь, природної потреби готувати до життя нащадків. Саме тому виховання є загальною і вічною категорією. Отже предметом педагогіки є виховання як цілеспрямований  вплив на розвиток особистості вихованця, що здійснюється спеціально підготовленими фахівцями(педагогами). Найважливішими категоріями педагогіки є: виховання, навчання, освіта, педагогічний процес, розвиток, формування людини.