Позакласне читання у початковій школі: виховні завдання та методика організації.

Позакласне читання у початковій школі: виховні завдання та методика організації.

Позакласне читання – складова частина шкільного предмета, що іменується читанням. Це різновид читання, якому поряд з класним читанням відведено окреме місце в системі початкової освіти. Його мета – сформувати в учнів стійку потребу самостійно й осмислено вибирати і систематично читати книги, спираючись на знання й навички, здобуті на уроках навчання грамоти й класного читання. Ця мета продиктована самим життям: «Школярі, які нічого, крім підручника, не читають, дуже поверхового оволодівають знаннями».

Завдання позакласного читання -  виховати в учнів любов до книги, розширити їх знання, пізнавальні інтереси.

У «Пояснювальній записці» до програми з української мови так визначено завдання позакласного читання:

1) розширити і поглибити знання,  набуті під час класного читання з усіх предметів;

2) навчити дітей знаходити необхідну книгу в бібліотеці, потрібний матеріла у книзі;

3) ознайомити учнів з кращими книжками;

4) виховати читацьку активність і допитливість;

5) розвивати індивідуальні інтереси і нахили.

Ті знання, уміння і навички, які здобувають діти на уроках читання, вони поповнюють у позакласному читанні. Яке є обов’язковою частиною підготовки учнів 1-4 класів у навчанні рідної мови.

Мета позакласного читання – забезпечити педагогічне керівництво самостійним читанням учнів. Саме позакласне читання привчає, заохочує дітей до самостійного, вмілого, вдумливого читання книжки, газети, журнали. Воно має на меті розширити, поглибити знання, здобуті під час класного читання. познайомити учнів з широким колом доступної для учнів  молодших класів літератури; розвивати за допомогою читання бажання і уміння вчитися; розвивати індивідуальні інтереси і нахили.

Досягти цієї мети можна лише на основі вироблення в школярів позитивного ставлення до читання за власною ініціативою, Щоб допомогти їм у цьому, необхідно в умовах класно-урочних занять регулярно проводити навчальну роботу, яка передбачає втілення таких завдань:

1. систематично знайомити учнів з різноманітною дитячою літературою, її видами, що розкриє перед дитиною світ книги, допоможе визначити коло читання на даний період;

2. ознайомити дітей з існуючими доступними їхньому віку видами бібліотечно-бібліографічної допомоги, що дасть можливість самостійно відповідно до власних уподобань знайти потрібну книжку;

3. навчити їх вибирати дитячу книгу, тобто ще до читання книжки скласти уявлення про тематику, зміст. призначення дитячого видання; 4) виробити у них уміння читати книгу, дотримуючись дидактичних і санітарно-гігієнічних вимог роботи з нею;

5. розвивати у дітей уміння самостійно і змістовно проводити дозвілля з допомогою книги.

Ці завдання розв’язуються на уроках позакласного читання і в позаурочний час протягом усіх років навчання учнів у початкових класах.

За функціональною спрямованістю, поставленими метою і завданнями для кожного етапу формування читацької самостійності існує своя типова структура уроку позакласного читання.

Початковий етап

 1. Розв’язання завдань з орієнтування в групі книжок з метою вибору необхідної книжки за вказаною вчителем ознакою (3 хв.).

 2. Читання книжки (твору) вчителем вголос (7 хв.).

 3. Бесіда-роздуми над прослуханим (4-5 хв.).

 4. Самостійне знайомство учнів із новою книжкою як засіб підготовки до наступного читання (5 хв.).

 5. Читання учнями твору вказаного вчителем (10-13 хв.).

 6. Вияв і оцінка якості самостійного читання-розгляду незнайомої книжки (10 хв.).

 7. Рекомендації до самостійної позаурочної індивідуальної (колективної) діяльності з книжками(1-2 хв.).

Основний і завершальний етапи

 1. Колективна робота з книжками, прочитаними до уроку; визначення книжок для всебічного аналізу і обговорення (5-7 хв.).

 2. Бесіда про героїв прочитаних книжок, авторів книжок (30 хв.).

 3. Доповнення, розширення, уточнення читацького досвіду дітей учителем (5-7 хв.).

 4. Домашнє завдання (1-2 хв.).

Завершуючи навчання у початковій школі, діти повинні знати:

види доступної літератури – художньої, науково-пізнавальної, довідкової, періодичної, публіцистичної;

можливі теми читання;

зовнішні ознаки книжки і різні типи позатекстової інформації;

правила гігієни читання.

 Повинні вміти:

ставити для себе мету звернення до книжок;

звертатися за бібліотечно-бібліографічною допомогою;

переглядати якомога більше книжок з метою вибору книжки для читання;

визначити для себе зовнішні показники змісту книжки і, орієнтуючись на них, здійснювати прогнозування змісту книжки;

вибирати книжку, яка найбільше відповідає поставленій меті;

усвідомити зміст вибраної книжки, максимально використовуючи свої читацькі можливості;

дотримуватися при самостійній роботі з книжкою правил гігієни читання.

Форми керівництва позакласним читанням в молодших класах.

Уміле керівництво позакласним читанням в початкових класах стимулює самостійне читання та творчому розвиткові школярів

Позакласне читання має свою специфічну форму керівництва – урок. Така організаційна форма керівництва з’явилась у 1954-1955 навчальному році, коли в програму з літератури були внесенні спеціальні години для бесід з позакласного читання.

ІНДИВІДУАЛЬНА ДОПОМОГА ТА ЩОДЕННИЙ КОНТРОЛЬ.

Вчитель проводить бесіду з школярами про ту книжку яку він зараз читає або вже прочитав, обмін власними думками, порівняння книжки з кінофільмом, обговорення ілюстрацій, перегляди записів школяра про прочитані книжки, аналізування творі-відгуків про прочитане, відвідування бібліотеки або книжкового магазину вчителем разом із учнями, відвідування школярів на дому та ознайомлення з його домашньою бібліотекою, бесіда з батьками про читання школяра тощо.

МАСОВІ ПОЗАКЛАСНІ ЗА ХОДИ.

Переважна більшість школярів в позакласній роботі збагачує свої знання з літератури, словниковий запас, поглиблює вміння, зміцнює навички, розвиває пам’ять, мовлення, світогляд.

В підготовці масових заходів з позакласного читання обов’язково приймають участь самі школярі: вони готуються до виступу, випускають монтажі, підготовлюють виставки, зустрічають гостей, організують ігри, вікторини. До підготовки масових свят обов’язково приймають участь самі школярі: вони готуються до виступу, випускають монтажі, обладнують виставки, зустрічають гостей, організують ігри, вікторини тощо. Частіше за всього до підготовки масових свят залучаються учні старших класів.

Форми масових позакласних заходів в молодших класах: Організація й проведення навчальних олімпіад з літератури. Робота літературного гуртка (драматичний гурток, літературознавча студія, поетичний гурток та інше).

Підготовка та відзначення ювілею письменника („Шевченко – видатний український письменник,,), Літературні вечори, Читацькі конференції., Турніри, конкурси (на кращого поета-початківця, на кращу пісню та таке інше)., Зустрічі з письменниками, журн6алістами, вчителями старших класів з літератури., КВК., Вікторини. Літературні екскурсії.

ЗАПИС ДО БІБЛІОТЕКИ.

До шкільної першокласники записуються за згодою вчителя, за мірою оволодіння навичками читання. До кінця першого семестру вже стають читцями бібліотеки. Один чи два рази на місяць вчитель відвідує бібліотеку, знайомиться з читацькими формулярами та бесідує з бібліотекарем школи.

ОБЛІК ПРОЧИТАНОГО.

Робити облік прочитаного можна за бібліотечними формулярами. Але бажано заволікати кожного школяра-читця до цієї роботи. Можна використовувати читацькі щоденники починаючи з першого класу. В першому класі до кінця року записують назви книжок та фамілію її автора; у другому класі до цього додається підзаголовок, кількість сторінок, місце та рік видання, дата прочитання; в третьому класі – відгук про книгу або зжате зауваження про її зміст. Друга форма обліку прочитаного – конверти, куди вкладаються аркуші з записом відомостей про прочитану книжку; такий конверт подається вчителю за вимогами. Третя форма – ті ж картки, але вкладаються вони не в конверти, а в індивідуальні кишеньки на спеціальному класному стенді; остання форма зручна тим, що кожен учень в класі можуть дізнатись, що читає його товариш.

БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ.

Програмою передбачаються бібліотечні заняття, які проводяться в кожному класі кілка разів на рік у шкільній та дитячій (районній, міській) бібліотеці.

Мета бібліотечних занять полягає в тому, щоб ознайомити молодших школярів з бібліотекоюОцінювання позакласного читання в початкових класах.

Вся навчальна діяльність школярів по позакласному читання на кожному етапі контролюється та оцінюється.

На підготовчому та навчальних етапах позакласного читання позитивна оцінка поточної діяльності школяра виражається вчителем у формі усного схвалення, заохочувального запису в щоденнику тощо.

На основному етапі вже вводиться виставлення оцінок за позакласне читання (негативну оцінку виставляти не слід).

При виставленні оцінки слід враховувати:

1. Оволодіння програмними вимогами з позакласного читання.

2. Правильність та зацікавленість орієнтації школяра в книжці та книгах, читацький кругозір.

3. Повнота, точність та емоційність висновків та роздумів про прочитане, вміння опиратися при відповіді на текст книги, заволікати ілюстрації та минулий читацький досвід.

4. Кількість та якість самостійного читання.

5. Вміння розбиратися в прочитаному.

6. Суспільна допомога, яку учень приносить як читач (участь у створенні класної бібліотеки, картотеки, книжкових виставок, допомога товаришам при підготовці до уроків позакласного читання та таке інше).