Основні функції навчання, його закономірності та
рушійні сили
Всебічний
і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості,
загального розвитку. Виходячи з мети і завдань сучасної школи, процес навчання
покликаний забезпечувати три функції – освітню, виховну, розвиваючу. Сучасна
дидактика застерігає, що завданнями навчального процесу не є лише формування
знань, умінь і навичок. Освіта передбачає
формування не лише знань і умінь, але й певних якостей, світогляду, ідейності,
моральності особистості та ін.
Умовне виділення освітньої, виховної і
розвиваючої функції є корисним упрактичній діяльності вчителя, особливо при
плануванні завдань навчання. Освітня функція передбачає, в першу чергу,
засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загально-навчальних умінь і
навичок. Наукові знання передбачають факти, поняття, закони, закономірності,
теорії, узагальнену картину світу. Найповніша реалізація цієї функції повинна
забезпечити повноту,
систематичність і усвідомленість знань, їх міцність і дієвість. Знання повинні
бути належним чином впорядковані, набуваючи все більшої стрункості й логічної
впорядкованості, щоб нові знання випливали з раніше засвоєних і прокладали шлях
до наступних знань. Конкретним результатом реалізації освітньої функції є
дієвість знань, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності
мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість
найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок. Виховна
функція органічно випливає з самого змісту і методів навчання, але, разом з
тим, вона реалізується і завдяки спеціальній організації спілкування учителя з
учнями. Процес виховання при правильній організації негайно
виявляє благодатний вплив на навчання, оскільки виховання дисциплінованості,
організованості, суспільної активності та інших якостей створює передумови для
більш активного й успішного навчання. При організації навчального процесу,
доборі змісту, форм і методів навчання реалізація виховної функції вимагає
правильного розуміння завдань виховання на тому чи іншому етапі розвитку
суспільства. Важливим аспектом реалізації виховної функції навчання є
формування мотивів навчальної діяльності, що визначає її успішність.
Розвиваюча функція реалізується більш ефективно
при спеціальній спрямованості взаємодії учителів і учнів на всебічний розвиток
особистості. Така спеціальна спрямованість навчання отримала назву
"розвиваюче навчання". В контексті традиційних підходів до
організації навчання реалізація розвиваючої функції, як правило, передбачала
розвиток мови і мислення, оскільки саме розвиток вербальних процесів краще
інших виражає загальний розвиток учня. Розвиваючий характер навчання передбачає
орієнтацію на розвиток особистості як цілісної психічної системи. Усі три
функції навчання перебувають у складних взаємозв'язках: одна передує іншу, є її
причиною, друга є її наслідком, але одночасно й умовою активізації
першопричини. Основні функції реалізуються на практиці, по-перше, системою
уроків, які передбачають завдання освіти, виховання і розвитку учнів; по-друге,
змістом діяльності учителя і учнів, який забезпечував би реалізацію всіх трьох
видів завдань; по-третє, різноманітністю методів, форм і засобів навчання;
по-четверте, в процесі контролю і самоконтролю навчання і при аналізі його
результатів, причому одночасно оцінюється якість реалізації всіх функцій, а не
однієї з них. Рушійні сили – протиріччя: 1- протиріччя між обсягом сусп..іст.
знань і обсягом знань які засвоюють учні; 2 – між досягнутим рівнем розвитку
учнів і навчальних завдань яке ставиться; 3 – між знаннями і вміннями їх
використовувати; 4 – між більш скадними
завданнями і старими способами їх вирішення.
Немає коментарів:
Дописати коментар