Самостійна робота учнів. Домашня
навчальна робота молодших школярів.
Одним з найдоступніших і перевірених практикою
шляхів підвищення ефективності уроку, активізації пізнавальної діяльності
учнів на уроці є відповідна організація самостійної навчальної роботи. Вона
займає особливе місце на сучасному уроці, тому що учень набуває знань тільки в
процесі особистої самостійної навчальної діяльності.
Під самостійною навчальною роботою розуміють будь-яку, організовану вчителем, активну
діяльність учнів, спрямовану на виконання визначеної дидактичної мети в
спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх осмислення, закріплення,
формування та розвиток умінь і навичок, узагальнення та систематизацію знань. Як
дидактичне явище, самостійна робота, з одного боку, є навчальне завдання, яке
повинен виконати учень, з другого – форма вияву відповідної діяльності:
пам'яті, мислення, творчого відображення, поглиблення та розширення сфери дії
раніше отриманих знань.
Дослідження вчених-педагогів та психологів дозволяють встановити чотири
рівні самостійної продуктивної діяльності учнів:
1. Копіюючі дії учнів за заданим зразком. Ідентифікація
об'єктів та явищ, їх розпізнавання шляхом порівняння з відомим зразком. На
цьому рівні здійснюється підготовка учнів до самостійної діяльності.
2. Репродуктивна діяльність, пов'язана з відтворенням інформації
про різні властивості навчального об'єкта. На цьому рівні вже починається
узагальнення прийомів та методів пізнавальної діяльності.
3. Продуктивна діяльність самостійного застосування набутих
знань для вирішення завдань, які виходять за межі відомого зразка і потребує
здатності до індуктивних та дедуктивних висновків.
4. Самостійна діяльність, що виявляється в переносі знань при
вирішенні завдань в істотно нових ситуаціях, складанні нових програм прийняття
рішень, виробленні гіпотетичного аналового мислення. Завдання вчителя — довести
якомога більше дітей до четвертого рівня самостійності.
Розглянемо основні вимоги до організації самостійної
діяльності учнів на уроці. Будь-яка самостійна робота на будь-якому рівні має
конкретну мету. Кожен учень знає порядок і прийоми виконання роботи. Самостійна
робота відповідає навчальним можливостям учня, а ступінь складності задовольняє
принцип поступового переходу від одного рівня самостійності до іншого,
забезпечуючи поєднання різних видів самостійної роботи. Призначення самостійної
роботи — розвиток пізнавальних здібностей, творчого мислення, ініціативи в
прийнятті рішення.
Зміст роботи, форма її виконання повинні викликати інтерес в учнів,
бажання виконати роботу до кінця. Самостійна робота організовується так, щоб
вона сприяла виробленню в учнів навичок та звичок до праці. За формою
організації самостійні роботи можна поділити
на індивідуальні,фронтальні та групові.
У відповідності з рівнем самостійної продуктивної діяльності учнів виділяють
чотири типи самостійних робіт: відтворюючі, реконструктивно-варіативні, евристичні та творчі
роботи. Кожний з цих типів має свою дидактичну мету.
Відтворюючі самостійні роботи за зразком необхідні для
запам'ятовування способів дій в конкретних ситуаціях, формування умінь і
навичок та їх міцного засвоєння. Вони формують ґрунт для дійсно самостійної
діяльності учня.
Реконструктивно-варіативні самостійні роботи дозволяють на основі
раніше отриманих знань та за даної вчителем ідеї самостійно знайти конкретні
способи вирішення завдань. Евристичні самостійні роботи формують уміння і
навички пошуку відповіді за межами відомого зразка. Учень сам обирає шлях
вирішення завдання на основі вже відомих йому знань. Творчі самостійні
роботи є вінцем системи самостійної діяльності школярів, яка дозволяє їм
отримувати принципово нові знання, зміцнити навички самостійного пошуку знань.
В практиці навчання кожен тип самостійної роботи представлений
різноманітністю видів робіт, що використовуються в системі урочних
та позаурочних занять.
1. Робота з книжкою. Це робота з текстом та графічним матеріалом
підручника: переказ основного змісту тексту; складання плану відповіді за
прочитаним текстом; короткий конспект тексту; пошук відповіді на раніше
поставлені до тексту завдання; аналіз, порівняння, узагальнення й та інше.
2. Вправи: тренувальні, відтворюючі і за зразком,
складання завдань та запитань і їх розв'язання, рецензування відповідей інших
учнів, оцінка їх діяльності, вправи, спрямовані на вироблення практичних умінь
та навичок.
3. Розв'язання різноманітних завдань та виконання практичних і
лабораторних робіт.
лабораторних робіт.
4. Різноманітні перевірочні самостійні роботи, контрольні роботи,
диктанти, твори.
5. Підготовка доповідей та рефератів.
6. Виконання індивідуальних та групових завдань.
7. Домашні лабораторні досліди та спостереження.
8. Технічне моделювання та конструювання.
Більшість з перерахованих видів самостійних робіт може
використовуватися на різних рівнях самостійної діяльності учнів, тобто
віднесена до кожного з чотирьох відзначених вище типів самостійних робіт. В
розпорядженні ж творчо працюючого вчителя є великий арсенал різноманітних
самостійних робіт для різних дидактичних завдань.
Будь-яка самостійна робота повинна починатися з усвідомлення учнем мети
та способів дії. Від цього в значній мірі залежить ефективність всієї роботи.
Спостереження за практикою організації самостійної роботи та аналіз результатів
виконання учнями значної кількості таких робіт дозволяє виділити
деякі недоліки в їх організації:
·
відсутність системи в організації робіт, вони випадкові і за змістом, і
за кількістю, і за формою;
·
рівень пропонованої
самостійності не відповідає навчальним можливостям учня; слабо виражений
індивідуальний підхід у доборі завдань;
·
самостійні роботи одноманітні, їх тривалість не є оптимальною для
даного класу.
Домашня навчальна робота учнів. Метою її як форми організації пізнавальної діяльності учнів є розширення
знань учнів, привчання їх до регулярної самостійної навчальної роботи,
формування вмінь самоконтролю, виховання самостійності, активності, почуття
обов'язку та відповідальності.
Вона тісно
пов'язана з уроком. Цей зв'язок полягає в тому, що пізнавальна діяльність на
уроці потребує додаткової роботи: вправляння у застосуванні правил,
розв'язанні завдань, знаходженні в підручнику відповідей на запитання вчителя
та ін. Виконуючи домашнє завдання, учні готуються до сприймання нового
матеріалу на наступному уроці. Однак це не означає, що домашню навчальну
роботу слід обов'язково давати на кожному уроці. Доцільність, корисність її
обумовлюється процесом уроку.
Для
успішної самостійної роботи вдома учень повинен бути уважним і спостережливим,
вміти запам'ятовувати, виконувати мислительні операції, цінувати й розподіляти
час, фіксувати прочитане, побачене, почуте (тези, конспект, реферат, анотація,
рецензія та ін.).
Домашніми
завданнями можуть бути робота з текстом підручника, виконання різноманітних
вправ, письмових, графічних робіт, розв'язування задач. Педагоги нерідко
рекомендують учням прочитати статтю в науково-популярному виданні, переглянути
кінофільм, поспілкуватися на відповідну тему з тією чи іншою особою, спостерегти
природне або побутове явище, провести дослід та ін.
Даючи
домашнє завдання, вчитель коментує способи його виконання. Якщо певний вид роботи
звичний для учнів, то можна лише зазначити, який матеріал слід опрацювати. Не
варто упродовж тривалого часу пропонувати однотипні завдання, тому що учні
можуть втратити інтерес до них. Домашні завдання повинні містити елемент новизни,
передбачати нові варіанти їх виконання. В окремих випадках доцільно давати
учням індивідуальні завдання, які допомагають усунути прогалини у знаннях. Такі
завдання для сильніших учнів покликані підтримувати інтерес до певного виду
роботи.
Одним із
засобів організації самостійної науково-пошукової роботи учнів є використання
у навчально-виховному процесі випереджаючих пізнавальних завдань. Таке завдання
спрямовує учнів на самостійне оволодіння матеріалом до його вивчення за
програмою, сприяє формуванню в них позитивної мотивації до навчання, готовності
до самоосвіти, вмінь і прийомів розумової діяльності.
Випереджаючі
завдання учні виконують добровільно, за їх невиконання поганої оцінки не
виставляють. Вибір та виконання таких завдань враховує інтереси та навчальні можливості
учня, зону його найближчого розвитку. Воно може бути пов'язане з читанням
додаткової художньої літератури, спостереженнями за явищами природи та
суспільного життя, практичною та дослідницькою роботою, зі складанням власних
завдань, пошуком навчального матеріалу.
Фронтальні
та групові роботи організовують з метою привчання учнів до самостійного
вивчення нового матеріалу за підручником, посібником, на основі самостійно здобутих
даних. Індивідуальні завдання дають учням з високим та середнім рівнями
пізнавальної діяльності з метою поглиблення та розширення знань, розвитку їх
творчих засад. Учням з низьким рівнем самостійності такі завдання пропонують з
метою запобігання та ліквідації прогалин у знаннях, розвитку мислення.
Під час
виконання випереджаючих завдань учні отримують допомогу від учителя через
інструктаж, складання планів, пам'яток, карток-підказок тощо.
Завершенням
роботи над випереджаючими завданнями можуть бути відповіді на запитання,
повідомлення, виконання вправ, творів, малюнків, доповіді, реферати, виготовлені
наочні посібники, плани дослідів, експериментів тощо.
Визначаючи
обсяг домашньої навчальної роботи з кожного предмета, вчителі повинні виходити
з того, що вона має вкладатися в загальні часові межі домашньої навчальної роботи
учнів: у 1 класі — до 1 год., у 2—3 класах — до 1,5 год., 4—5 — до 2
год.Напередодні вихідних і святкових днів домашніх завдань учням не задають.
Домашнє завдання пропонують у той момент, коли воно природно випливає з процесу
пізнавальної діяльності (в середині, наприкінці уроку), але не тоді, коли
пролунав дзвінок.
Украй
важливо привчити школярів виконувати домашнє завдання самостійно. Якщо учневі
важко впоратися з ним самому, старші можуть допомогти йому тільки навідними
запитаннями, нагадуваннями про подібну ситуацію в попередніх завданнях та ін.
Обов'язок учителів і батьків — створити дитині належні умови (вона повинна мати
вдома своє робоче місце, необхідні посібники) і привчити її виконувати
завдання в день його отримання, напередодні термінів виконання, під час
самостійної роботи дотримуватися певних педагогічних вимог. Виконання домашніх
завдань у школах-інтернатах і групах подовженого дня здійснюється під
безпосереднім керівництвом педагога (вчителя або вихователя), що є певною
перевагою.
Немає коментарів:
Дописати коментар