Урок - основна форма організації навчання. Типологія і структура уроку. Особливості побудови уроку у початкових класах. Вимоги до сучасного уроку

Урок      - основна форма організації навчання. Типологія і структура уроку.

Особливості побудови уроку у початкових класах. Вимоги до сучасного уроку.

Ключовим компонентом класно-урочної форми рганізації навчання є урок – форма організації навчання, за якої навчальні заняття проводяться вчителем із групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовленості протягом точно встановленого часу, за сталим розкладом. 

   Умовно кажучи, урок — це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно.  
 Від якості уроку залежить ефективність функціонування всієї школи. Тому багато теоретиків і практиків працюють над його вдосконаленням.    

Звичайно, вибір типу уроку істотно полегшує підготовку і проведення учителем самого уроку, але за однієї умови, коли є чітко і коректно сформульовані цілі уроку. Тоді в інтересах реалізації цих цілей вибір типу уроку має практичне значення. Коли ж мета уроку сформульована на дуже загальному рівні, то попереднє "задання" типу уроку є скоріше за все своєрідною "модою". У шкільній практиці дуже часто можна спостерігати, що учитель, готуючись до уроку й оформлюючи план його проведення, обов´язково зазначає тип уроку, але потім, компонуючи його структуру, не звертає на цей запис ніякої уваги. Таким чином, у процесі самого уроку головну увагу вчителя було звернуто на те, щоб підігнати хід уроку під визначений тип, що, зрозуміло, немає жодного відношення до ефективності уроку. Це не є тим критеріієм, на основі якого можна оцінювати ефективність уроку.

У педагогічній літературі зустрічаються різні класифікації уроків за типами. У кожній із них обрано свою основу класифікації.

Типологія уроків В. Онищука грунтується на дидактичній меті і має такий вигляд:

-    уроки засвоєння нових знань;-    засвоєння навичок і умінь;-    комплексного засвоєння знань;-    узагальнення і систематизації знань;-    перевірки, оцінки і корекції знань, умінь і навичок;-    комбіновані уроки.

Типологія уроків Б. Єсіпова виглядає так:

-    комбіновані, або змішані;-    ознайомлення учнів з новим матеріалом;-    закріплення знань;-    систематизація й узагальнення знань;-    формування і закріплення вмінь і навичок;-    уроки перевірки знань.

Основою для такої класифікації є цілі уроку та місце уроку в їх системі.

Урок засвоєння нових знань, наприклад, має таку будову:

1.  Перевірка домашнього завдання, відтворення і корекція опорних знань.

2.  Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності учнів.

3.  Сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв´язків і відношень об´єктів вивчення.

4.  Запам´ятовування навчального матеріалу.

5.  Узагальнення і систематизація знань.

6.Підсумок уроку і повідомлення домашнього завдання.

Наприклад, дуже поширений тип уроків — комбінований — має таку структуру:

1. Організаційна частина (1-2 хв).

2. Перевірка домашнього завдання: фронтальне опитування біля дошки, комбіноване опитування - усне чи письмове (10 - 12 хв).

3. Повідомлення нових знань (10 — 30 хв).

4. Закріплення нового матеріалу, встановлення зв´язку з раніше вивченим, вправи (5 - 15 хв).

5. Домашнє завдання, його суть, методика виконання, термін виконання і т.ін. (5 — 10 хв).

6. Підведення підсумку уроку (1-2 хв).

Традиційно виокремлюють такі групи загальнопедагогічних вимог до уроку: санітарно-гігієнічні, дидактичні, психофізіологічні, виховні.

1. Санітарно-гігієнічні вимоги до уроку. Для успішності й ефективності процесу навчання передусім необхідно забезпечити належні умови для нормальної життєдіяльності учня, оптимального функціонування фізіологічних процесів, які є важливою передумовою психічної діяльності особистості. Тому на уроці під керівництвом учителя мають бути забезпечені відповідні санітарно-гігієнічні умови: оптимальний повітряний режим, достатнє освітлення, належний тепловий режим, чергування різних видів навчальної діяльності, відповідність меблів індивідуальним особливостям учнів.

2. Дидактичні вимоги до уроку ґрунтуються на закономірностях процесу пізнання і передбачають організацію навчання на уроці з урахуванням таких чинників:

• наявності рушійної сили навчання і необхідність створення ситуацій для її дії;

• цілеспрямованої роботи з формування мотивів навчання;

• моделювання процесу навчання на уроці відповідно до вимог логіки навчального процесу, оволодіння знаннями, уміннями та навичками;

• реалізації на уроці принципів навчання залежно від змісту навчального матеріалу, віку учнів;

• оптимального підходу до вибору методів і засобів навчання.

3. Психофізіологічні вимоги до організації навчально-виховного процесу на уроці випливають із загальнопедагогічного принципу природовідповідності. Слід враховувати особливості психічного й анатомо-фізіологічного розвитку учнів певного віку, дбаючи про забезпечення умов для розвитку в них позитивних емоцій як передумови активності пізнавальної діяльності. Як підкреслював психолог С.Л. Рубінштейн, між емоціями людини і її власною діяльністю простежується дійовий зв'язок, емоційний стан особистості впливає на її діяльність. При організації навчального процесу йдеться про необхідність створення позитивних емоцій на основі демократичного стилю спілкування.

Авторитарний стиль — це пригнічення, подавлення особистості. В такому стані емоційні процеси загальмовані, а отже, умови для пізнавальної діяльності не сприятливі. Учителеві необхідно дбати про підтримання в дитячому колективі мажорного тону.

4. Виховні вимоги зумовлені завданнями всебічного гармонійного розвитку особистості відповідно до вимог розумового, морального, фізичного, трудового й естетичного виховання. На кожному уроці необхідно актуалізувати ті чинники, які мають впливати на формування всебічно розвиненої особистості. Цього досягають через зміст навчально-виховного процесу на уроці. Тому вже на етапі планування уроку варто виділяти не тільки дидактичну, а й виховну мету.  
   Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед них — уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки—ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки типу КВК, уроки-консультації, комп'ютерні уроки, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки, театралізовані уроки, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки-сумніви, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-концерти, уроки-екскурсії, інтегральні уроки тощо.      
  Підсумок. Урок — це організаційна форма навчання, яка забезпечує навчання, виховання і розвиток сталого складу учнів упродовж виз­наченого проміжку часу на основі вивчення конкретної і однакової для всіх учнів класу теми.