розвиток особистості учнів початкових класів, його рушійні сили. Чинники формування особистості

розвиток особистості учнів початкових класів, його рушійні сили. Чинники формування особистості.

Головне завдання яке стоїть перед пед. наукою і практико. – це пошук ефективних шляхів впливу на розвиток особистості. Особистість - це соціальний індивід, який формується в результаті засвоєння людиною суспільних форм свідомості і поведінки. Тобто особистість формується під впливом життя в суспільстві, виховання, спілкування, взаємодії. Психологія будучи найбільш тісно пов’язана з педагогікою, серед психологічних властивостей особистості виділяє три найважливіші характеристики: 1-це стійкість її властивостей.

Попри пластичність, мінливість психічних проявів особистості їй властива відносна сталість психічного складу, що дозволяє передбачати її поведінку за тих чи інших обставинах; 2-це єдність особистості як тісний зв'язок і взаємозалежності її психічних процесів, якостей і властивостей; 3- це активність особистості, що виявляється в різноманітній діяльності, спрямованій на зміну,перетворення навколишнього світу, а також власних якостей(самовиховання). У психології існує чимало теорій які стосуються структури особистості .теорія запропонована Платоновим вигідно відрізняється серед інших тим що виділені в ній структурні компоненти проектуються на модель педагогічної теорії і практики. Платонов на основі системно-діяльнісного підходу виділяє в структурі особистості чотири підструктури: 1- підструктура спрямованості, об’єднує прагнення, бажання, інтереси , нахили, ідеали, переконання, ставлення та моральні якості особистості, її самооцінку. Спрямованість особистості не має природних задатків і відображає суспільні цінності , норми та ідеали. Формується вона шляхом виховання і є соц..зумовленою.; 2- підструктура досвіду, включає ЗУН, та звички набуті людиною. Вона формується переважно в процесі навчання, має соц..зумовлений характер.; 3- підструктура форм відображення, охоплює індивідуальні особливості психічних  процесів особистості:відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уяви. Розвиток цієї підструктури залежить від вроджених факторів, так і від вправляння і тренування.; 4- біологічно зумовлена підструктура: конституція тіла, властивостей темпераменту, статеві та вікові відмінності. Перші три підструктури що мають соц..зумовлений характер ірозвиваються під впливом виховання, можна умовно обєднати у дві сфери:1-мотиваційно-цінісна сфера, яка визначає вибірковість ставлень і спрямованості особистості: потреби, почуття, цінності, переконання, ідеали, риси характеру. ; 2- інструментальна сфера, визначає ефективність діяльності особистості: ЗУН, здібності, особливості пізнавальних процесів. У зв’язку з цим у педагогіці виділябть великі розділи теорію виховання і теорія навчання(дидактику). У першому розглядають завдання, принципи, форми і методи виховання мотиваційно-ціннісної , а в другому інструментальної сфер особистості.

Виділяють такі ознаки особистості як соціальної істоти: 1-розумність; 2- відповідальність; 3- свобода(прийняття самостійних рішень); 4- особиста гідність(рівень вихованості  і самооцінки); 5- індивідуальність(це сукупність зовн. І внут.особливостей людини, що формують її своєрідність від інших людей). Напрямки розвитку особистості: 1-фізичний(збільшення і розвиток м’язової , нервової систем тощо.); 2- психічні(психологічні зміни: розумовий розвиток, формування певних психічних процесів); 3 – соціальний(набуття особистісно-соціальних якостей необхідних для життя в суспільстві)

Рушійні сили розвитку це протиріччя. Основні між потребами(матеріальними і духовними) і засобами їх задоволення.