методи навчання, їх класифікація.
Розвиток методів навчання у досвіді вчителів-практиків.
Метод навчання — взаємопов´язана діяльність
викладача та учнів, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь
і навичок, їх виховання і загальний розвиток.
У
вузькому значенні метод навчання є способом керівництва пізнавальною діяльністю
учнів, що має виконувати три функції: навчаючу, виховну і розвиваючу.
Складовою
методу навчання є прийом навчання.
Прийом навчання — сукупність конкретних навчальних
ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного
методу.
Класифікація
методів навчання є засобом систематизації науково-педагогічних знань про
методи навчання. Вона має теоретичне і практичне значення. Перше полягає у
тому, що, здійснюючи класифікацію методів навчання за тією чи іншою основою, ми
отримуємо дедалі глибші і повніші знання про метод навчання як елемент
дидактичної системи, який дає відповідь на запитання "як учити?".
Практичне
значення класифікації полягає в тому, що вона полегшує вибір методу навчання
для досягнення певної конкретної цілі навчання.
У педагогіці відома класифікація методів навчання на основі джерел
інформації, відповідно до якої методи поділяють на словесні, наочні, практичні.
Ідея такої класифікації була свого часу висунута й обгрунтована багатьма
відомими педагогами радянських часів, такими, як Д. Лордк-іпанідзе, Є. Голант,
Н. Верзілін, С. Шаповаленко, С. Чавдаров, її підтримував відомий польський
педагог Оконь, відомий радянський психолог Л.Занков.
Словесні
методи (бесіда, розповідь, пояснення, лекції тощо) характерні тим, що інформацію
для засвоєння учень отримує вербальними засобами,тобто через слово.
Наочні методи — інформація для засвоєння
одержується на основі сенсорно-перцептивної діяльності (демонстрування,
ілюстрації, показ об´єкта, моделі).
Практичні
методи.
Суть їх у тому, що шляхом виконання практичних дій учень отримує деяку
інформацію, яку аналізує, робить висновок і приходить до тих знань, які
необхідно засвоїти
Ця
класифікація свого часу піддавалася гострій критиці за те, що вона заснована
виключно на зовнішніх формах діяльності учителя й учнів, без урахування
діяльності учнів.
Не менш
відома класифікація методів навчання на основі самостійної пізнавальної
діяльності, яку запропонували І. Лернер і М. Скаткін. Цю групу складають
пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький
методи, метод проблемного вивчення матеріалу. Вони названі в порядку зростання
міри : самостійної пізнавальної діяльності учнів.
Пояснювально-ілюстративний метод
навчання. Цей метод
призначений для забезпечення розуміння учнями суті матеріалу, який вивчається.
, цей метод ґрунтується на особливостях сприймання, а це означає, що учитель
має знайти такі способи дії, які б виводили учня і не тільки на правильне
розуміння матеріалу, який вивчається, а й сприяли б формуванню правильних,
повних і чітких уявлень про об´єкт і предмет вивчення.
Пояснювально-ілюстративний
метод має забезпечити правильне сприйняття матеріалу, тобто забезпечити
формування уявлення про предмет вивчення і створити відповідну основу для
формування понять.
Репродуктивний метод навчання,розв´язує
дещо складніше завдання, ніж пояснювально-ілюстративний, і полягає в тому, щоб
забезпечити таке засвоєння матеріалу, при якому учні були б спроможні
відтворити його, маючи зовнішню опору у вигляді підказки (рівень
розпізнавання), або вміли відтворити самостійно та застосувати одержані знання
у простій, типовій ситуації.
Із числа
методів навчання, які забезпечують засвоєння знань на продуктивному та творчому
рівнях засвоєння, виділимо метод проблемного вивчення матеріалу,
частково-пошуковий та дослідницький.
Частково-пошуковий метод. Оскільки наукове пізнання включає
в себе багато етапів і кожен із них сам по собі вимагає певних знань і відповідної
практики, то виникає потреба достатньою мірою відпрацювати з учнями кожен
пізнавальний крок, кожен етап пошуку.
В
історії нашої школи був час, коли дослідницький
метод навчання педагоги вважали єдино науковим методом навчання, і, до
того ж, універсальним. Таке зміщення акцентів у бік підвищення міри
самостійності учнів у процесі навчання було зумовлене боротьбою проти
надмірного зазубрювання матеріалу. І на цьому ґрунті до дослідницького методу
навчання відносили будь-які дії з об´єктами вивчення. Дослідницький метод
навчання розв´язує завдання творчого рівня засвоєння.
Отже можна запропонувати таку
класифікацію методів навчання: 1- за основною дидактичною метою (методи набуття нових
знань; метод формування УН; метод закріплення знань; метод застосування знань;
метод перевірк.). 2 –за особливостями діяльності вчителя та учня (метод
викладання; метод учіння). 3 – за ступенем активності учнів (активні, пасивні
«голонт»). 4 – за джерелом знань (словесні, наочні, практичні «голонт,верзилін,кіпанідзе»).
4 –за логікою передачі і сприймання навчальної інформації (індуктивні,
дидуктивні). 5 – за характером пізнавальної діяльності (репродуктивні,
пояснювально-ілюстративні,частково-пошуковий, проблемний і дослідницький
«статкін, лернер»).
Немає коментарів:
Дописати коментар