Основні етапи оволодіння знаннями. Мотивація учіння молодших школярів. Шляхи формування пізнавальних і творчих інтересів учнів початкових класів.

Основні етапи оволодіння знаннями. Мотивація учіння молодших школярів.

Шляхи формування пізнавальних і творчих інтересів учнів початкових класів.

Мотивація учіння - комплекс властивих учневі мотивів, які спонукають і спрямовують його пізнавальну діяльність, значною мірою визначають її успішність. Мотиви учіння поділяють на зовнішні і внутрішні. Мотив є зовнішнім, якщо основною причиною поведінки виступає отримання чого- небудь за межами самої цієї поведінки.Серед зовнішніх мотивів учіння розрізняють: широкі соціальні мотиви, що полягають у прагненні отримати знання, щоб бути корисним суспільству, в розумінні необхідності навчатись і в почутті відповідальності; мотиви самоствердження, що означають прагнення зайняти певну позицію, місце в стосунках з оточенням, заслужити в нього авторитет; мотиви соціального співробітництва, бажання підтримувати добрі стосунки з учителем і учнями в ході навчання.

До внутрішніх мотивів належать спонукання, в основі яких лежить задоволення від процесу та безпосередніх результатів навчально-пізнавальної діяльності. До цього типу мотивів належать: широкі пізнавальні мотиви, що полягають в орієнтації школяра на оволодіння новими знаннями; навчально-пізнавальні мотиви, що полягають в орієнтації школярів на засвоєння способів добування знань: інтерес до прийомів самостійного засвоєння знань, до методів наукового пізнання, до способів саморегуляції та раціональної організації своєї навчальної діяльності. Наявність інтересу є однією з головних умов ефективності навчання і свідченням його правильної організації. Можна виділити декілька основних умов, які сприяють його розвитку.1.Включення учнів у самостійний пошук і «відкриття» нових знань, розв'язування проблемних завдань.           2. Навчальна діяльність, як і будь-яка інша, цікава тоді, коли вона різноманітна. 3. Для появи інтересу до знань необхідне розуміння їх корисності, важливості. 4. Чим більше новий матеріал пов'язаний із раніше засвоєними знаннями та раніше сформованими інтересами, тим цікавіший він для учнів.5. Навчання повинно бути важким, але посильним. 6. Чим частіше перевіряється й оцінюється робота школяра, тим цікавіше йому працювати. 7. Яскравість, емоційність навчального матеріалу, схвильованість самого вчителя суттєвим чином впливають на ставлення учнів до навчання. Емоційний вплив - один із потужних шляхів стимулювання пізнавального інтересу. Етапи: Сприймання - первинне ознайомлення з новим матеріалом.; Осмислення навчального матеріалу; Узагальнення, тобто виділення і об'єднання суттєвих рис, ознак предметів і явищ, здійснюється за допомогою операцій аналізу, абстрагування, порівняння і синтезу;. Закріплення вимагає осмисленого, неодноразового відтворення матеріалу по частинах або в цілому; Застосування знань залежить від специфіки навчального матеріалу і здійснюється в різноманітних видах діяльності: вправи, лаб, розв’язування задач, навчальне дослідження. Рівні засвоєння знань. Залежно від активності учнів у навчанні знання можуть засвоюватися на різних рівнях. Загалом можна виділити п'ять рівнів засвоєння знань - від найнижчого до найвищого: рівень впізнавання – відтворення нової інформації при повторному її сприйманні. рівень розуміння виявляється у здатності пояснити сутність понять, законів, правил, принципів діяльності; репродуктивний рівень виявляється у точному чи близькому до точного відтворенні засвоєної інформації. реконструктивний рівень - застосування знань, умінь, навичок за зразком чи в подібній ситуації; творчий рівень виявляється у здатності учня застосовувати засвоєні знання та уміння в новій, незнайомій для нього ситуації.