Стандарт шкільної освіти з інформатики

Стандарт шкільної освіти з інформатики

Державний освітній стандарт — це базовий нормативний документ, який визначає структуру і зміст освіти.

Крім того, під стандартом розуміють середньостатистичний рівень освіти, який вважається необхідним і достатнім для життя в суспільстві, яке знаходиться на певній стадії соціально-економічного і технологічного розвитку. У більш вузькому розумінні, державний освітній стандарт — це уніфікована сукупність вимог, що висуваються до знань, умінь та навичок випускників навчального закладу певного рівня та профілю.

Державний стандарт базової та повної середньої освіти визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної і старшої школи, гарантії держави в її досягненні. Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної та варіативної складових змісту базової та повної середньої освіти, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Державного стандарту є обов’язковим для всіх навчальних закладів, що надають загальну середню освіту.

Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності.

Зміст базової освіти є єдиним для всіх учнів, особистісно орієнтований підхід здійснюється через варіативність методик організації навчання, факультативні курси. Зміст освіти у старшій школі, де має місце, як правило, профільне навчання, диференціюється за трьома рівнями:

§  обов’язкові результати навчання, визначені Державним стандартом,

§  профільний, зміст якого визначають програми, затверджені Міністерством освіти і науки,

§  академічний, за програмами якого вивчаються дисципліни, що тісно пов’язані з профільними предметами (наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі), а також здійснюється загальноосвітня підготовка учнів, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у Державному стандарті подано за галузевим принципом у 7 освітніх галузях: мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, здоров’я і фізична культура, технологія.

Ознайомлення учнів із місцем і роллю інформаційно-комунікаційних технологій відбувається в межах освітньої галузі «Технологія». Основна мета цієї освітньої галузі полягає у формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, виробленні в них навичок творчої діяльності, вихованні культури праці. Через зміст освітньої галузі «Технологія» забезпечується формування технічного світогляду і відповідний рівень освіти, закріплення на практиці знань про технологічну діяльність, спираючись на закони та закономірності розвитку природи, суспільства, виробництва і людини; ознайомлення учнів із місцем і роллю інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному виробництві, науці, повсякденному житті та їх підготовка до раціонального використання комп’ютерних засобів при розв’язуванні задач, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням, передаванням.

Змістове наповнення предметів освітньої галузі має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізовується головним чином на основі практичних форм і методів організації занять.

Структурування змістового наповнення освітньої галузі «Технологія» відбувається на основі шести змістових ліній. Навчання інформатики передбачається в межах п’ятої змістової лінії «Людина та інформаційна діяльність» (елементи інформології, основи інформаційних технологій, основи алгоритмізації і програмування). Згідно зі стандартом зміст освіти з цієї змістової лінії включає уявлення про інформацію, інформаційні процеси, їх роль у суспільстві, поняття моделювання, роботу з інформаційно-комунікаційними технологіями, знайомство з основами алгоритмізації та програмування, системами штучного інтелекту, способами опрацювання експериментальних даних.

Деякі методисти вважають, що віднесення інформатики до освітньої галузі «Технологія» призведе до поступового зменшення фундаментального змісту цієї навчальної дисципліни та до її повної технологізації (підготовки виключно користувачів комп’ютерних засобів). Про технологічну спрямованість навчання інформатики свідчить увесь текст Державного стандарту у відповідній його частині, адже всі складові освітньої галузі повинні своїм змістом забезпечувати досягнення загальної мети цієї галузі. Звичайно, інформатика, як і будь-яка інша навчальна дисципліна, містить технологічну складову, а її інструментарій дедалі ширше застосовується для розв’язання різноманітних завдань життєдіяльності людини. Але ж технологічність інформатики є другорядним, похідним від її фундаментальності та наукової автономності.