Цілі і завдання ШКІЛЬНОГО КУРСУ ІНФОРМАТИКИ

Цілі і завдання ШКІ

Мета навчання інформатики в сучасній школі визначається значенням інформатики як науки в житті сучасного суспільства, глибоким проникненням інформаційно-комунікаційних засобів в усі сфери людської діяльності. Вивчення інформатики в загальноосвітніх навчальних закладах служить загальним цілям освіти і виховання гармонійно розвиненої особистості, здатної розв’язувати завдання науково-технічного прогресу, зокрема, формувати інформаційну культуру, забезпечувати підготовку учнів до життя в умовах інформатизованого суспільства.

Поряд з автоматизацією різноманітних процесів впровадження обчислювальної техніки веде до розширення інтелектуальних можливостей людини. Швидкість зростання накопичених людством знань сьогодні настільки висока, що засвоєння певної суми знань не гарантує орієнтування особистості в інформаційному середовищі і вимагає від неї навичок користування інформацією. Реалізація світоглядної функції предмета інформатика пов’язана з розкриттям ролі інформаційних процесів у природі, техніці, суспільстві, значенням нових інформаційних технологій для розвитку продуктивних сил суспільства, змін характеру праці людини.

Єдність інформаційних процесів, що протікають у різних системах — живих, технічних, соціальних — дозволяє говорити про закони, яким підпорядковуються всі ці процеси. А знання об’єктивних законів дозволяє уникнути багатьох помилок в діяльності людини, у даному випадку у його інформаційній діяльності. Слід також відзначити, що інформація — це основа для грамотної організації процесів управління. Крім того, важливим розділом людського знання є алгоритмічне управління технічними (у тому числі й комп’ютерними) системами. Більше того, людина часто у своїй діяльності керується різними алгоритмами, і розуміння сутності власної алгоритмічної діяльності є важливим для кожної людини.

Інформатика, з одного боку, дає учням уявлення про важливі сторони навколишнього світу та суспільства, розглядаючи їх в інформаційному плані, а з іншого, забезпечує людину потужними засобами (і не тільки технічними), якими необхідно оволодіти, щоб дійсно стати всебічно розвиненою особистістю.

Незважаючи на те, що предмет інформатика в школі є молодим, цілі вивчення інформатики в школі неодноразово змінювалися. На початку процесу комп’ютеризації освіти академіком А.П.Єршовим була сформульована теза «Програмування — друга грамотність». Тому основним завданням шкільної інформатики було опанування теоретичними компонентами комп’ютерної грамотності, основою якою вважалася алгоритмічна культура. Із розвитком суспільства, оснащенням шкіл комп’ютерною технікою, створенням різноманітного програмного забезпечення акцент щодо формування комп’ютерної грамотності зміщувався на підготовку користувача комп’ютера. З розвитком та поширенням інформаційних технологій досягнення рівня комп’ютерної грамотності, тісно пов’язаного з користувацьким аспектом застосування ЕОМ, виявилося явно недостатньо для реалізації загальноосвітніх функцій інформатики відповідно до соціальних потреб та суспільних запитів, що зумовило зміну мети навчання інформатики — формування інформаційної культури. Пізніше намітилися тенденції розмежування завдань формування інформаційної культури та завдання навчання основ інформатики. Відбувається відмова від вузько прагматичного трактування цілей курсу інформатики і виділення в його змісті як завдань розвитку інформаційної культури, так і завдань ознайомлення з основами інформатики як фундаментальної науки.

Нині вже йдеться про формування інформаційної та інформатичної компетентності випускника школи. При цьому компетентнісний підхід до оцінки якості навчання показує активну складову готовності молодої людини до застосування набутих знань, умінь, навичок, досвіду власної діяльності та мотивації під час розв’язування нестандартних завдань у непередбачуваних умовах. 

На сьогодні визначення цілей навчання інформатики залишається певною мірою дискусійним, але  інформатики переважно консолідуються в тому, що інформатика як загальноосвітній предмет повинна робити свій внесок у системне розв’язання трьох основних завдань загальної освіти людини:

1.       Формування основ наукового світогляду, при цьому поняття інформації подається як основоположне разом з речовиною (матерією) та енергією (полем). Розкривається соціальне значення інформатики та інформатизації.

2.       Розвиток мислення школярів — теоретичного, творчого, операційного.

3.       Підготовка школярів до практичної діяльності в умовах глобальної інформатизації суспільства.

Отже, мета навчання інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у школі полягає у формуванні в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок використання комп’ютерних засобів сучасних інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування у випускників школи основ інформаційної культури та інформатично-комунікативної компетентності.

Сучасні дослідники під інформаційною культурою розуміють, перш за все, рівень розвитку інформаційних зв’язків у суспільстві та характеристику інформаційної діяльності людей. 

Інформаційна культура — це система правил поводження людини в інформаційному суспільстві, критерій рівня розуміння і сприйняття світу, адекватного визначення людиною свого місця в ньому.

Важливим компонентом інформаційної культури є операційний стиль мислення, який вимагає формування в учнів умінь і навичок планування своєї діяльності; організації цілеспрямованого пошуку та відбору інформації для розв’язування актуальних завдань; побудови інформаційних моделей; комунікативності, спілкування і структурування повідомлень; інструментування та технологізацію усіх видів діяльності. За Ю.А.Первіним складовими операційного мислення є:

§  уміння планувати структуру дій, необхідних і достатніх для досягнення поставленої мети за допомогою певного набору засобів (алгоритмічне мислення);

§  уміння будувати інформаційні моделі для опису і дослідження об’єктів, процесів і систем (формалізація і системний аналіз);

§  уміння організувати пошук, сортування і відбір необхідної для розв’язування певної задачі інформації;

§  дисципліна і структурованість мовних засобів комунікації (правильність, чіткість, однозначність і зрозумілість формулювання думки та правильне розуміння текстового повідомлення);

§  стійкі навички роботи за комп’ютером.

Поняття «компетентність» можна розуміти як результат якісного перетворення знань, умінь і навичок та власного досвіду діяльності за відповідної мотивації у новий стан — потенційну здатність чи готовність особистості до певного виду (роду) діяльності у нестандартних (непередбачуваних, змінних) умовах, тобто дієвість чи функціональність знань умінь та навичок.

Інформатично-комунікативна компетентність особистості проявляється у раціональному доборі і свідомому застосуванні нею певних ІКТ у процесі активного розв’язання різноманітних завдань із досягненням успішного результату.

Компетенції з інформаційно-комунікаційних технологій передбачають здатність:

§  застосовувати інформаційно-комунікаційні технології у навчанні і повсякденному житті;

§  раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби у процесі розв’язування задач, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням та передаванням;

§  будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ;

§  давати оцінку процесам й досягнутим результатам технологічної діяльності.