Перспективи розвитку ШКІ

Перспективи розвитку ШКІ

Згідно із Державним стандартом та Базовим навчальним планом, який передбачає кількість годин на освітню галузь, розроблено Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до цих планів вивчення інформатики повинно здійснюватися у 9 – 12 класах. У 9-х класах на вивчення інформатики відводиться  1 год/тижд. У 10–12 класах кількість годин залежить від профілю класу і змінюється від 105 год (по 1 год/тижд у 10–12 класах) для рівня стандарту, 140 год (по 1год/тижд у 10, 11 класах, 2 год/тижд у 12 класі) для академічного рівня до 420 год (по 4 год/тижд у 10–12 класах) для профільного рівня.

У той же час, ефективність розглянутої вище структури вивчення інформатики підтверджується багатьма методистами. Враховуючи, що Державний стандарт та відповідні Типові навчальні плани лише поступово входять у практику загальної середньої освіти, видається можливим внесення відповідних коректив до змісту основних нормативних документів на основі переосмислення ролі і значущості навчання інформатики у період входження людства в епоху інформаційного. Зокрема, один із варіантів передбачає вивчення базового курсу інформатики протягом 7–9 класів: у 7 класі по 1 год/тиждень, у 8 та 9 класах — 2 год/тиждень.

Проблеми вивчення інформатики в молодших класах вимагають спеціальних досліджень як з точки зору перевірки можливості такого вивчення і пов’язаного з ним добору навчального матеріалу, так і з точки зору педагогічної доцільності, яка визначається колом загальноосвітніх задач, що вирішуються при цьому. Проведені нині дослідження свідчать, що навчання власне основ інформатики у початковій школі є недоцільним. Найбільш ефективним стає впровадження інтегрованого навчального курсу за рахунок варіативної складової навчального плану. Завданням цього курсу мають бути формування у молодших школярів первинних навичок роботи з комп’ютером, розуміння ними сутності застосування комп’ютера й інформаційних технологій, а також загальний розвиток дитини. 

Важливою вимогою до організації навчання у середній школі є чітке визначення і розмежування завдань навчання, завершеність освіти на різних її ступенях. Отже, повинно бути передбачено таке структурування навчального матеріалу, таку глибину його вивчення, за якого у випускника основної школи (після 9-го класу) має бути повністю сформований певний мінімум предметних знань, умінь та навичок, достатній для свідомого обрання ним напряму навчання, соціальної адаптації, використання засобів ІКТ в навчанні, незалежно від обраного профілю навчання в старшій школі. Подальше навчання (у 10 – 12 класах) має забезпечити поглиблення знань, їх систематизацію й узагальнення. Досить перспективною бачиться побудова навчального курсу за радіально-концентричною схемою. Основні концентри курсу мають бути розміщені у часі так, щоб забезпечити виконання вимог нормативних документів щодо наступності навчання в основній та старшій школі. Така структура навчального курсу забезпечить глибше вивчення інформатики, оскільки стане можливою гармонізація змісту навчання інформатики й інших навчальних дисциплін (зокрема, математики) та синхронізація їх вивчення. Радіально-концентрична структура навчального курсу забезпечить можливість переходу до ширшого використання інтегрованих уроків, ефективність яких доведена практикою. Структура і змістові лінії концентрів мають бути ідентичними. Відмінність проявлятиметься лише у тематичній спрямованості, обсязі та рівні опанування змісту освіти та складності і функціональності вмінь і навичок.

За умови викладання базового курсу інформатики в 7-9 класах та викладання інтегрованого курсу з інформаційних технологій у початковій школі (2-4 класи) втрачається наступність та порушується часовий зв’язок між окремими складовими інформатичної освіти. Тому з’являється об’єктивна необхідність введення сполучного, перехідного, пропедевтичного курсу з початків чи понятійних основ інформатики та ІКТ. Завданням такого курсу повинна бути пропедевтика систематичного навчання інформатики та закріплення, вдосконалення і розвиток сформованих в учнів на попередньому етапі навчання умінь і навичок застосування комп’ютерних засобів та інформаційних технологій у навчально-пізнавальній діяльності.

При розгляді курсу для підліткової вікової групи вирішується досить об’ємний ряд завдань:

§  виділення сукупності знань, умінь і навичок в галузі інформатики, що мають загальноосвітнє значення і вимагають формування в більш ранньому віці (у тому числі навички застосування комп’ютера);

§  визначення змісту окремих етапів формування інформаційної культури, починаючи з формування практичних навичок використання комп’ютерної техніки і закінчуючи використанням її для розв’язування навчальних завдань з різних навчальних предметів;

§  розробка методики формування інформаційної культури, яка враховує вікові особливості середнього шкільного віку;

§  дослідження впливу роботи з комп’ютером на інтелектуальний розвиток школярів.

Перехід до профільного навчання у старшій школі вимагає вирішення цілого комплексу психологічних, педагогічних, організаційних, навчально-методичних, адміністративних, фінансових, технічних та інших проблем.

Відповідно до Типових навчальних планів 12-річної школи у старшій школі можна виділити чотири змістово-функціональних рівні навчання інформатики:

• загальноосвітній світоглядний рівень (безпрофільна школа, 140 годин) — початкова інформатична підготовка;
• загальноосвітній профільний неспеціалізований (105 годин) — профільно-орієнтована початкова інформатична підготовка; 
• загальноосвітній профільний спеціалізований (140 годин) — профільно-орієнтована інформатична підготовка;
• загальноосвітній профільний (420 годин) — профільна інформатична підготовка.

Крім того функціональним призначенням усіх рівнів є формування у випускника школи загального світогляду у галузі інформатики та ІКТ, певного рівня інформаційної культури.

На вивчення інформатики на загальноосвітньому профільному рівні (для класів інформаційно-технологічного профілю) відводиться 420 годин. Доцільним бачиться виділення з цього загалу єдиного (базового) курсу за нормами академічного рівня (2 год/тиждень) та вибіркового викладання спеціальних  курсів, які визначатимуть певну спеціалізацію у межах профілю. Такими спеціалізаціями можуть бути програмування, бази і банки даних і знань, експертні системи і штучний інтелект, інформаційні технології проектування, автоматизовані системи управління, веб-індустрія, електронне видавництво, комп’ютерна графіка тощо. Зазначені спеціалізації можуть реалізовуватися як автономно, так і інтегруватися одна з одною у певних межах.