Інформаційна культура та комп’ютерна грамотність

Інформаційна культура та комп’ютерна грамотність

Розглянемо детальніше розуміння різними методистами понять «комп’ютерна грамотність», «інформаційна культура», «інформатична компетентність».

На думку А.Єршова, задачі формування комп’ютерної грамотності та інформаційної культури є близькими і визначаються одним і тим самим переліком вимог, але при формуванні комп’ютерної грамотності ці вимоги беруться в мінімальному обсязі, а виховання інформаційної культури є перспективною задачею при максимальному обсязі цих вимог.

В.Каймін пов’язує поняття комп’ютерної грамотності із загальним поняттям грамотності, яка формується у початковій школі, де дітей вчать читати, писати, рахувати, малювати, працювати із книгами та зошитами. Комп’ютерна грамотність, на його думку, полягає у формуванні аналогічних навичок при роботі з комп’ютером, тобто навичок читати, писати, рахувати, шукати інформацію та працювати з програмами на комп’ютері. На думку сучасних дослідників комп’ютерна грамотність включає знання, уміння та навички розв’язування задач за допомогою комп’ютера.

Поняття інформаційної культури тісно пов’язується із предметом інформатики як наукової дисципліни, що вивчає закони та методи накопичення та опрацювання інформації на комп’ютері, у спілкуванні людей та в житті суспільства. У роботі з комп’ютером інформаційна культура розкривається в уміннях розв’язувати задачі за допомогою комп’ютера, що передбачає формування умінь ставити задачі, створювати математичні моделі, складати алгоритми розв’язування задач на комп’ютері, записувати алгоритми у формі програм і проводити їх налагодження, знати можливості комп’ютера і вміти інтерпретувати результати, що одержуються з їх допомогою. Не менш важливою складовою інформаційної культури є гуманітарна частина — уміння спілкуватися один з одним і надавати людям інформацію в різних формах. У спілкуванні один з одним важливими є вміння вислухати іншу точку зору і з повагою поставитися до іншої думки, уміння висловлювати свою точку зору і доводити свою правоту, уміння знаходити спільні рішення та складати програми спільної діяльності для досягнення спільних цілей. Перераховані вміння передбачають необхідність певної логічної культури — уміння міркувати, ставити запитання, давати чіткі відповіді, доводити і обґрунтовувати свої висновки.

О.Гейн під інформаційною культурою розуміє комплекс знань та умінь, який включає:

§  усвідомлення, що розв’язування будь-якої задачі, що виникає у діяльності людини, починається з її розв’язування на інформаційному рівні;

§  розуміння того, як використовувати для своєї інформаційної діяльності існуючі комп’ютерні інформаційні технології, у тому числі Інтернет;

§  вміння захищати необхідну інформацію та захищатися від інформаційної агресії інших.

Судити про формування у школяра інформаційної культури можна за наявністю у нього певних компетенцій у відношенні до продуктів інформаційної діяльності (як створеними ним самим, так і іншими людьми), до способів обміну цими продуктами, до способів їх зберігання, а також по відношенню до технічних та програмних засобів інформаційної діяльності. Ці компетенції розвиваються в учнів поступово. По відношенню, наприклад, до інформаційних продуктів вони проходять такі рівні:

§  рівень виконавської компетентності: уміння точно і правильно створювати інформаційний продукт або здійснювати над ним задану операцію за відомою схемою, зразком;

§  рівень технологічної компетентності: уміння самому спланувати, придумати схему створення інформаційного продукту або операцій над ним;

§  рівень експертної компетентності: уміння дати обґрунтовану, якісну оцінку інформаційному продукту, вказавши його переваги та недоліки;

§  рівень аналітико-синтезуючої компетентності: уміння на основі аналізу готового інформаційного продукту і технології роботи з ним пропонувати зміни структури самого продукту або технології його виготовлення.

Задачі курсу інформатики

До задач шкільного курсу інформатики відносяться:

§  формування у школярів інформаційної культури;

§  роз’яснення ролі інформатики та комп’ютерної техніки в розвитку суспільства і прискоренні науково-технічного прогресу, розкриття внеску вітчизняних вчених у розвиток комп’ютерної техніки і реалізація на цій основі патріотичного виховання;

§  ознайомлення з основними поняттями інформатики, теорії управління, з найбільш важливими галузями застосування комп’ютерної техніки;

§  формування інтелектуального розвитку, творчої активності, підготовки їх до праці та свідомого вибору професії;

§  формування уявлень про основи алгоритмізації, програмування та інформаційно-комунікаційні засоби;

§  формування уявлень про етапи розв’язування задач на комп’ютері, побудову їх математичних моделей і вміння користуватися комп’ютером для розв’язування задач;

§  формування вмінь самостійно набувати і застосовувати знання, уміння користуватися основними складовими базового і прикладного програмного забезпечення;

§  ознайомлення з основними галузями застосування комп’ютерної техніки, її роллю в розвитку суспільства;

§  розвиток пізнавального інтересу до техніки, творчих здібностей, формування свідомих мотивів і підготовка до свідомого вибору професії на основі тісного зв’язку інформатики з життям.

Мета навчання інформатики в школі може бути реалізована шляхом:

§  формування в учнів уявлення про інформацію, інформаційні об’єкти та можливі їх перетворення із застосуванням комп’ютерних засобів;

§  ознайомлення учнів із місцем і роллю ІКТ в сучасному виробництві, науці, повсякденному житті та їх залучення до відповідних видів діяльності, зокрема навчально-пізнавальної;

§  формування в учнів сукупності загальноосвітніх і професійно орієнтованих знань, умінь і навичок, соціальних та етичних норм поведінки людини в інформаційному середовищі;

§  закріплення на практиці знань про технологічну діяльність, які спираються на закони та закономірності розвитку природи, суспільства, виробництва й людини;

§  створення умов для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням особистих здібностей, уподобань та інтересів;

§  формування в учнів культури використання комп’ютеризованих засобів діяльності та інформаційно-комунікаційних технологій у побуті й у продуктивній діяльності, відповідальності за результати власної діяльності, культури праці, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства в умовах його інформатизації;

§  виховання активної життєвої позиції, професійної адаптивності, готовності до безперервної професійної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, потреби ініціативно залучатися до системи нових економічних відносин, до підприємницької діяльності;

§  створення умов для реалізації особистісно орієнтованого підходу до навчання, виховання та розвитку особистості.