Державна підсумкова атестація з інформатики

Державна підсумкова атестація з інформатики

У 1997/98 навчального року до переліку предметів, з яких може проводитися екзамен за вибором учнів, було включено основи інформатики та обчислювальної техніки. За час проведення випускного екзамену з інформатики неодноразово змінювалася кількість білетів, перелік питань. Протягом кількох років після появи екзамену з інформатики за вибором учнів тематика підбір практичних завдань здійснювався на розсуд учителя, що дозволяло певним чином вирівняти різницю між змістом білетів і змістом навчання, що спостерігався на той час у школах. Пізніше тип практичного завдання, як і в інших предметах, визначався Міністерством освіти і науки разом із змістом білетів. Слід відзначити, що нерідко тематика питань білетів була ширшою, ніж питання програми (за рахунок більшої динамічності, більш швидкого оновлення). Так, у 1999/2000 навчальному році до білетів було включено питання, пов’язані з послугами глобальної мережі Інтернет, які у навчальних програмах з’явилися 2001 року.

З 2001/02 навчального року відповідно до листа Міністерства освіти і науки державна підсумкова атестація з інформатики може проводитися у двох формах:

• усно за білетами, затвердженими Міністерством освіти і науки;
• у формі захисту учнівських робіт зі створення прикладного програмного забезпечення навчального процесу (прикладні програмні засоби, інструментальні середовища, комп’ютерні навчальні системи).

Форму проведення державної підсумкової атестації з інформатики вибирає учень, проте державну підсумкову атестацію з інформатики у формі захисту учнівських робіт зі створення прикладного програмного забезпечення навчального процесу можуть обирати учні, які виявили особливий інтерес до предмету, мають глибокі знання інформаційних технологій та навчальні досягнення високого рівня (10, 11, 12 балів) з інформатики.

Білети з інформатики

Білети з інформатики містять 2 теоретичних запитання та одне практичне. Перші два завдання спрямовані на з’ясування рівня володіння учнями теоретичними знаннями курсу інформатики відповідно до чинної програми для класів універсального профілю. Відповіді учнів мають супроводжуватися демонстраціями умінь щодо їх застосування на конкретних прикладах. Виконання третього завдання передбачає розв’язування прикладної задачі у певних середовищах (програмування або інформаційно-технологічного призначення). Практичні завдання для класів різних профілів відрізняються рівнем складності, вибором ефективних способів їх реалізації тощо. Зміст практичних завдань учитель добирає самостійно відповідно до профілю класу.

Державна підсумкова атестація у формі захисту учнівських робіт

Атестація у формі захисту творчих робіт зі створення прикладного про­грамного забезпечення підтримки на­вчально-виховного процесу сприяє:

§  надбанню учнями особистого і професійного досвіду в процесі навчання нестандартними засобами;

§  розвитку пізнавальних, творчих навичок учнівської молоді;

§  виробленню в учнів прагнення і вмінь самостійно здобувати та використовувати отримані знання

§  розвитку логічного та критичного мислення.

Створені учнями під керівництвом вчителя програмні засоби для забезпечення комп’ютерної підтримки навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні різних предметів і подані до захисту на предмет державної підсумкової атестації, можуть поповнити шкільний фонд педагогічних програмних засобів.

Тематику робіт учні обирають за напрямами:

§  навчальні, демонстраційні та контролюючі програми підтримки навчання загальноосвітніх дисциплін;

§  бази та банки даних;

§  підтримка мережевих технологій та інформаційна безпека;

§  системне програмування;

§  автоматизація наукових досліджень та розрахунків;

§  створення мультимедійних засобів навчання та виховання із використанням HTML-технологій або 3D-графіки.

Згідно з навчальним планом на створення учнями програмних засобів окремо час не відводиться. Тому для звичайних класів, де не передбачаються додаткові години для вивчення інформатики, створення учнями програмних засобів здійснюється в позаурочний час, вдома, в позашкільних установах.

Учитель інформатики пропонує учням тематику робіт, враховуючи побажання вчителів-предметників і потреби навчання інформатики. Але учень може сам обрати тему своєї роботи, виходячи з її актуальності та практичної значущості, власних інтересів. Ця робота може мати навчальний, демонстраційний, контролюючий чи ігровий характер або поєднувати в собі всі названі види. Разом з тим, тема такої роботи не повинна суперечити виховним цілям навчання.

Програми повинні відповідати визначеній системі вимог, до якої входять психолого-педагогічні, технічні, фізіолого-гігієнічні та вимоги до супроводжуючих програму матеріалів. Організація, безпосереднє керівництво і контроль за процесом підготовки до захисту учнівських робіт покладається на вчителя інформатики.

Дозволяється організувати роботу учнів в малих групах, використовуючи метод проектів, який орієнтований на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну чи групову.

У процесі підготовки роботи здійснюється досягнення як навчальних цілей (розширення і поглиблення теоретичної бази знань учнів, надання результатам практичної значущості, їх придатності і застосовності до розв’язування повсякденних життєвих проблем, диференціація навчання відповідно до запитів, нахилів і здібностей учнів), так і науково-дослідних. При виконанні роботи учні самостійно знайомляться з додатковою навчальною та науковою літературою, інформацією з інших джерел, зокрема з Internet, вчаться аналізувати та критично оцінювати її. Все це надає навчанню дослідницького, творчого спрямування, що сприятиме розкриттю творчого потенціалу учнів. Правильно організована діяльність учнів сприятиме вирішенню не тільки проблем інформатизації, але й проблем гуманітаризації змісту освіти та гуманізації навчального процесу.

На захисті учень виступає з тезами (комп’ютерною презентацією), виступ не повинен перевищувати за часом 10 хвилин. Тези можна читати з написаного тексту, але ліпше розповідати. Після виступу (або під час виступу) учень демонструє роботу програмного засобу, потім відповідає на питання членів атестаційної комісії.