Психолого-дидактичний
аналіз помилок учнів при навчанні інформатики, шляхи їх усунення та
попередження
За П.Я. Шеварьовим міра усвідомлення
поняття, що вивчається, знижується, якщо виконується система умов:
§
учень виконує завдання одного
типу;
§
у них незмінно повторюється деяка
особливість;
§
її усвідомлення необов’язкове для
отримання правильного результату.
У такому разі в учня може сформуватися
помилкова асоціація, яка веде до помилок. Помилкова дія учня може статися в
двох випадках:
Причина помилки
|
Спосіб виправлення
|
В учня не повністю
актуалізується правильний ланцюг асоціацій, тобто відсутня якась ланка,
необхідна при виконанні завдання
|
Перевірити склад і
міцність усіх ланок асоціації, знайти відсутню, за допомогою системи вправ
викорінити. Для цього вчителю необхідно чітко визначити істотні та неістотні
ознаки
|
Актуалізується
помилкова асоціація
|
Виявити помилкову
асоціацію, що актуалізується, провести діагностику появи помилки такого роду,
вказати шляхи її усунення й заміни правильною асоціацією
|
Відомо, що допущена учнем помилка має деяку
стійкість і великими зусиллями зживається при подальшому навчанні. Тому
найбільш важливою є робота вчителя по попередженню помилок — продумана методика
подання навчального матеріалу, правильно дібрана система вправ, прямі вказівки,
які попереджують можливі неправильні дії учня.
Кількість помилок залежить здебільшого від
характеру системи вправ. У систему вправ доцільно включати приклади, у яких
учні допускають помилки, але не після, а під час вивчення теми.
Помилки в такому разі відразу аналізуються, внаслідок чого учні стають уважніші
і негативний вплив закономірностей Шеварьова послаблюється, тобто знижується
імовірність помилок. Ось чому доцільним є включення усних завдань типу «Знайти
помилку».
Якщо істотна ознака поняття не відображається
у системі вправ, то може зародитися помилкова асоціація, тому доцільним
вважається етап виділення істотних і неістотних ознак під час вивчення кожного
нового поняття.
Особливу увагу слід приділити оцінюванню
практичних робіт учнів, оскільки продемонструвати помилки за результатами виконання
робот досить складно: навіть виправлені помилки в роботі учень може не
помітити, тим більше не зможе відслідкувати, які дії призвели до неправильного
результату.
Немає коментарів:
Дописати коментар