Особливе місце серед громадівців займав історик, громадсько-політичний діяч, фольклорист, економіст, філософ, публіцист, професор кафедри античної історії Київського університету Михайло Петрович Драгоманов (1841-1895 pp.).
Драгоманов був одним з найбільших діячів Південно-Західного Відділення Російського географічного товариства і «старої» київської громади. З 1875 р. перебував у Австрії, Швейцарії, Болгарії. Його суспільно-політичні ідеї сформувалися під впливом ідей кирило-мефодіївців, Т. Шевченка, французького соціаліста П. Прудона, англійських лібералів, російських революціонерів-демократів. У журналі «Громада» (перший український політичний часопис), який він видавав у Женеві, Драгоманов намагався поєднати ідеї західноєвропейської соціал-демократії, анархізму та українську народну традицію соціального ідеалу. Він був прихильником ідей демократизму і федералізму. Зразком державного устрою вважав тогочасний устрій Швейцарії, США, Англії. Він був прихильником пріоритету політичних свобод над економічними, суспільними і класовими інтересами. Вважав, що загальнолюдські цінності вище, ніж національні. Виступав за відокремленні церкви від держави та секуляризацію українського громадського та політичного життя.
Вважав втрату Україною державності негативним фактом, однак не вірив у можливість відновлення національної державності. Тому прагнув спрямувати український суспільний рух на боротьбу за демократію і федералізм у рамках Російської та Австро-Угорської імперій. Вважав, що центром українського національного руху повинна залишатися Галичина.
Драгоманов вважав себе соціалістом, однак заперечував теорію К. Маркса про пролетарську революцію і диктатуру пролетаріату, як помилкову, нездійснену і шкідливу для українського політичного життя.
Саме під впливом Драгоманова в Україні поширилися ідеї соціалізму (улаштування більш справедливого ніж капіталізм суспільства), автономії України, перебудови Росії на федеративну державу.
Драгоманов був одним з найбільших діячів Південно-Західного Відділення Російського географічного товариства і «старої» київської громади. З 1875 р. перебував у Австрії, Швейцарії, Болгарії. Його суспільно-політичні ідеї сформувалися під впливом ідей кирило-мефодіївців, Т. Шевченка, французького соціаліста П. Прудона, англійських лібералів, російських революціонерів-демократів. У журналі «Громада» (перший український політичний часопис), який він видавав у Женеві, Драгоманов намагався поєднати ідеї західноєвропейської соціал-демократії, анархізму та українську народну традицію соціального ідеалу. Він був прихильником ідей демократизму і федералізму. Зразком державного устрою вважав тогочасний устрій Швейцарії, США, Англії. Він був прихильником пріоритету політичних свобод над економічними, суспільними і класовими інтересами. Вважав, що загальнолюдські цінності вище, ніж національні. Виступав за відокремленні церкви від держави та секуляризацію українського громадського та політичного життя.
Вважав втрату Україною державності негативним фактом, однак не вірив у можливість відновлення національної державності. Тому прагнув спрямувати український суспільний рух на боротьбу за демократію і федералізм у рамках Російської та Австро-Угорської імперій. Вважав, що центром українського національного руху повинна залишатися Галичина.
Драгоманов вважав себе соціалістом, однак заперечував теорію К. Маркса про пролетарську революцію і диктатуру пролетаріату, як помилкову, нездійснену і шкідливу для українського політичного життя.
Саме під впливом Драгоманова в Україні поширилися ідеї соціалізму (улаштування більш справедливого ніж капіталізм суспільства), автономії України, перебудови Росії на федеративну державу.
Немає коментарів:
Дописати коментар