У ході Визвольної війни середини XVII ст. розпочалося формування української козацької республіки – Гетьманщини та її органів влади. Офіційна назва держави – Військо Запорозьке Низове.
Найвищим органом влади вважалися козацькі збори. У період між козацькими зборами найвищим законодавчим органом вважалася Генеральна Рада. Головою виконавчої влади став гетьман, який мав право видавати й законодавчі акти – універсали. При гетьмані існував уряд – Генеральна канцелярія. Столицею Війська Запорозького Низового став Чигирин. Територія Гетьманщини за Зборівським договором охоплювала Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства. Хмельницький бажав визволити «з-під лядського панування» всю територію, заселену українцями, включаючи і Західну. Територія держави, як і козацьке військо, поділялася на полки – у і 649 р. налічувалося 16 полків. Кількість полків змінювалася з часом. Полки, що мали своїм центром полкове місто, в свою чергу поділялися на сотні. Умовно полки можна порівняти з сучасними областями, а сотні – з районами. Україна мала власні збройні сили, основу яких становило козацьке військо – 40 тисяч реєстрових козаків відповідно до Зборівської угоди, чисельність реєстру теж постійно змінювалася.
Гербом держави стало зображення козака з мушкетом. У Гетьманщині використовувалися гроші різних держав – Московії, Польщі, Туреччини. Є відомості про початок власного виготовлення грошей – чехів, державного прапору не було, використовувалися прапори будь-яких держав. Поступово популярними ставали прапори малинового кольору, синього, жовтого.
В соціально-економічних відносинах у ході війни відбулися величезні зміни – фактично перестала існувати така верства населення, як селяни-кріпаки. Більшість селян покозачилася, тобто стали вільними козаками. Перестало існувати велике польське поміщицьке володіння. Фільварки були знищені. Великі земельні наділи переходили до рук козаків, селян, української шляхти. Активно стало розвиватися хутірське, або як зараз називають фермерське, господарство.
Найвищим органом влади вважалися козацькі збори. У період між козацькими зборами найвищим законодавчим органом вважалася Генеральна Рада. Головою виконавчої влади став гетьман, який мав право видавати й законодавчі акти – універсали. При гетьмані існував уряд – Генеральна канцелярія. Столицею Війська Запорозького Низового став Чигирин. Територія Гетьманщини за Зборівським договором охоплювала Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства. Хмельницький бажав визволити «з-під лядського панування» всю територію, заселену українцями, включаючи і Західну. Територія держави, як і козацьке військо, поділялася на полки – у і 649 р. налічувалося 16 полків. Кількість полків змінювалася з часом. Полки, що мали своїм центром полкове місто, в свою чергу поділялися на сотні. Умовно полки можна порівняти з сучасними областями, а сотні – з районами. Україна мала власні збройні сили, основу яких становило козацьке військо – 40 тисяч реєстрових козаків відповідно до Зборівської угоди, чисельність реєстру теж постійно змінювалася.
Гербом держави стало зображення козака з мушкетом. У Гетьманщині використовувалися гроші різних держав – Московії, Польщі, Туреччини. Є відомості про початок власного виготовлення грошей – чехів, державного прапору не було, використовувалися прапори будь-яких держав. Поступово популярними ставали прапори малинового кольору, синього, жовтого.
В соціально-економічних відносинах у ході війни відбулися величезні зміни – фактично перестала існувати така верства населення, як селяни-кріпаки. Більшість селян покозачилася, тобто стали вільними козаками. Перестало існувати велике польське поміщицьке володіння. Фільварки були знищені. Великі земельні наділи переходили до рук козаків, селян, української шляхти. Активно стало розвиватися хутірське, або як зараз називають фермерське, господарство.
Немає коментарів:
Дописати коментар