Лідером національно-визвольних змагань середини XVII ст. став талановитий державний та воєнний діяч – чигиринський сотник, гетьман України Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький (1595-1657 pp.).
Хмельницький народився в сім'ї українського шляхтича, реєстрового козака, одержав гарну освіту в єзуїтському колегіумі, дослужився до генерального писаря реєстрового козацтва (саме його підпис стоїть на Куруківській угоді). Був два роки у татарському полоні, де вивчився турецькій мові. Приводом до його виступу проти польського панування стала особиста трагедія – шляхтич Чаплинський розорив хутір Хмельницького в Суботові, забрав його жінку та забив до смерті сина. На Січі він обраний гетьманом і розпочав бойові дії проти поляків. В ході війни у гетьмана визріла думка про побудову незалежної козацької держави. Уже у першому договорі з Польщею – Зборівському – йому фактично вдалося закріпити незалежність України. Його влада була визнана на території Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Козацький сотенно-полковий устрій було перенесено на новоутворену державу Б. Хмельницького.
Гетьман проводив активну зовнішню політику. Було встановлено зв'язки з багатьма державами Європи – Польщею, Московією, Швецією, Молдавією, Семигороддям, навіть Англією, а також Туреччиною, Кримом. Про популярність Богдана в Європі свідчить таке звернення до нього у листі вождя Англійської революції О. Кромвеля: «Богдан Хмельницький, Божою милістю генералісимус греко-східної церквії, вождь усіх козаків запорозьких, пострах і викорінювач польського дворянства, скоритель фортець, винищувач римського священства...».
Історичне значення діяльності Б. Хмельницького полягає в тому, що в ході Національно-визвольної війни було створено і визнано Українську козацьку державу – «Військо Запорозьке Низове», що стала історичною спадкоємицю Київської Русі. Україна була визнаною європейською державою.
Хмельницький народився в сім'ї українського шляхтича, реєстрового козака, одержав гарну освіту в єзуїтському колегіумі, дослужився до генерального писаря реєстрового козацтва (саме його підпис стоїть на Куруківській угоді). Був два роки у татарському полоні, де вивчився турецькій мові. Приводом до його виступу проти польського панування стала особиста трагедія – шляхтич Чаплинський розорив хутір Хмельницького в Суботові, забрав його жінку та забив до смерті сина. На Січі він обраний гетьманом і розпочав бойові дії проти поляків. В ході війни у гетьмана визріла думка про побудову незалежної козацької держави. Уже у першому договорі з Польщею – Зборівському – йому фактично вдалося закріпити незалежність України. Його влада була визнана на території Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Козацький сотенно-полковий устрій було перенесено на новоутворену державу Б. Хмельницького.
Гетьман проводив активну зовнішню політику. Було встановлено зв'язки з багатьма державами Європи – Польщею, Московією, Швецією, Молдавією, Семигороддям, навіть Англією, а також Туреччиною, Кримом. Про популярність Богдана в Європі свідчить таке звернення до нього у листі вождя Англійської революції О. Кромвеля: «Богдан Хмельницький, Божою милістю генералісимус греко-східної церквії, вождь усіх козаків запорозьких, пострах і викорінювач польського дворянства, скоритель фортець, винищувач римського священства...».
Історичне значення діяльності Б. Хмельницького полягає в тому, що в ході Національно-визвольної війни було створено і визнано Українську козацьку державу – «Військо Запорозьке Низове», що стала історичною спадкоємицю Київської Русі. Україна була визнаною європейською державою.
Немає коментарів:
Дописати коментар