Живлення — процес
отримання із навколишнього середовища і засвоєння організмом речовин та енергії, що використовуються ним для підтримання
життєдіяльності, росту та розмноження. У процесі історичного розвитку (філогенезу) виникло кілька груп організмів, що
відрізняються за типом живлення і особливостями обміну речовин.
За способом живлення виділяють такі групи рослин: автотрофні,
мікотрофні,
бактерієтрофні, напівпаразити і
паразити. До авто-
трофних належать рослини, що тісно взаємодіють з ґрунтовими
мі-
кроорганізмами, які живуть у ризосфері кореневих систем.
Мікроор-
ганізми допомагають очищати поживні речовини, що надходять у
корені і виділяються ними.
Кореневі виділення (коліни) часто не-
сприятливо діють на рослини інших видів і родин, що ростуть
по-Загальні теоретичні питання кормовиробництва
ряд, і мікроорганізми. Ці ризосферні організми є своєрідним
біоло-
гічним фільтром — захисним фактором у процесі живлення і
виді-
лення вищих рослин. Автотрофні рослини поглинають поживні ре-
човини з ґрунту — мінеральні солі, що утворюються внаслідок
міне-
ралізації органіки, життєдіяльності мікроорганізмів і
внесення мі-
неральних добрив. До автотрофів належить більшість диких і
куль-
турних рослин.
Мікотрофні рослини вегетують у симбіозі з грибом мікоризою.
Це явище мікотрофії дуже поширене (практично в усіх зонах
кормо-
виробництва). Мікориза буває на коренях злакових і бобових
трав
(тимофіївка, костриця, райграс, чина лучна, конюшина червона
і біла
мишачий горошок), розоцвітих, зонтичних, подорожникових,
герані-
євих, жовтецевих та ін. Слабко виражена вона у гвоздикових,
хрес-
тоцвітих, хвощових, гігрофітів. Найбільш виражена мікотрофія
вліт-
ку і восени і менш помітна — навесні й узимку. Внесення
високих
доз мінеральних добрив зменшує розвиток її. На думку І.В.
Ларіна,
П.П. Бєгучева, Т.О. Работнова, І.П. Леонтієвої, грибні
симбіонти по-
ліпшують засвоєння поживних речовин кормовими рослинами з
важкодоступних сполук.
Немає коментарів:
Дописати коментар