Мінли́вість — здатність живих організмів набувати нових ознак, відмінних
від предків і їхніх станів у процесі індивідуального розвитку. Розрізняють
декілька типів мінливості:
Спадкову і неспадкову (модифікаційну або фенотипну).
Індивідуальну (відмінність між окремими особинами) і групову (між групами
особин, наприклад, різними популяціями даного виду). Групова мінливість є
похідною від індивідуальної.
Якісну і кількісну
Спрямовану і неспрямовану.
Мінливість є протилежним процесом спадковості. Вона забезпечує появу нових
ознак та їхніх станів, завдяки чому утворюються нові види і відбувається
історичний розвиток біосфери в цілому. Спадкова мінливість - мінливість, яка
характеризується зміною генотипу внаслідок мутацій або перекомбінації генів під
час злиття гамет, при заплідненні тощо. Зміни, викликані спадковою мінливістю,
успадковуються. Спадкова мінливість приймається синтетичною теорією еволюції як
основа природного добору. Спадкова мінливість буває комбінативною та
мутаційною.
Комбінативна мінливість - поява нових поєднань ознак внаслідок рекомбінації
генів. Причини комбінативної мінливості:
Незалежне розходження хромосом під час мейозу;
Випадкове сполучення хромосом під час запліднення;
Кросинговер.
Мутаційна мінливість зумовлює зміну структури спадкових одиниць (генів, хромосом)
та успадкування цих змін.
Геномні (зміна кількості хромосом)
Поліплоїдія (3n, 4n тощо)
Гетероплоїдія (n+1, 2n+2 тощо)
Хромосомні
делеція - випадання ділянки хромосоми (втрачання певних спадкових
властивостей);
дуплікація - подвоєння ділянки хромосоми;
інверсія - поворот ділянки хромосоми на 180°;
транслокація - перенесення ділянки хромосоми на іншу хромосому;
генні (зачіпання структури гена - мутону - ділянки, що складається з двох
нуклеотидів).
Неспадкова (модифікаційна) мінливість
Модифікаційна мінливість - мінливість, що характеризується зміною фенотипу
під дією умов навколишнього середовища. Зміни у більшості випадків носять
адаптивний характер. Модифікаційна мінливість зумовлена реакцією генотипу на
навколишнє середовище - нормою реакції. Внаслідок цього відбувається зміна
інтенсивності ферментативних реакцій (посилюється біосинтез певних білків), що
зумовлює формування певних адаптацій до навколишнього середовища (приклад:
засмага). Норма реакції генетично детермінована, а отже, якщо під дією
навколишнього середовища вона розширюється, зміни у межах норми реакції
успадковуються. Самі зміни у фенотипі не успадковуються. Норма реакції
визначається неповним домінуванням алелів у онтогенезі та можливим спектром
експресії цих алелей у залежності від умов навколишнього середовища. Кожен вид
має межі норми реакції - наприклад, особину певного виду не можна вигодувати до
маси, в багато разів перевершуючу середньостатичну масу для цього акономірності
неспадкової мінливості
Модифікаційною мінливістю зумовлені індивідуальні особливості особин виду,
що виникають у процесі їх постембріонального розвитку. Особливістю
модифікаційної мінливості є статистична закономірність варіаційних рядів -
ранжированого відображення вияву неспадкової мінливості, яке складається з
окремих значень видозмін, розміщених у порядку збільшення або зменшення
кількісного вираження ознаки. Графічне відбиття вияву модифікаційної
мінливості, варіаційна крива, відображає і кількісний показник, і частоту
випадків з кількісним показником. Загалом з варіаційної кривої видно, що
найчастіше трапляються особини з середньою нормою реакції. виду.
Немає коментарів:
Дописати коментар