39. Рослинні тканини, їх функції.

Рослинні організми можуть бути одно і багатоклітинними. Тіло одноклітинної рослини складається лише з однієї клітини, яка і здійснює всі необхідні життєві функції та процеси (живлення, дихання, виділення, розмноження).

Тіло багатоклітинної рослини складається із сукупності клітин, групи яких спеціалізуються на виконанні певних функцій. Такі спеціалізовані групи клітин у рослині утворюють тканини. Між клітинами в деяких тканинах знаходиться міжклітинна речовина, яка не має клітинної будови залежно від виконуваної функції виділяють такі типи тканин: твірна, основна, провідна, покривна, механічна, багато з них можна поділити на дрібніші групи. Покривна, провідна, механічні і основні тканини (постійні тканини) рослини виникають з твірної тканини, клітини якої безперервно діляться і дають початок постійним тканинам.

Тканини утворилися в процесі еволюційного розвитку рослин у зв'язку з переходом їх до наземного життя.

Нижчі рослини — водорості живуть у воді, і всі їх клітини знаходяться приблизно в однакових умовах; тому клітини зви­чайно мають однакову будову і виконують однакову функцію. Коли рослини перейшли до наземного життя, клітини потра­пили в різні умови, що призвело до їх диференціації та утворення тканин.

Тканиною називається сукупність клітин, що мають спільне по­ходження, виконують подібні функції і мають подібну будову.

Справжні тканини характерні для вищих рослин (хоч і в де­яких нижчих рослин уже є тканини). У нижчих рослин можуть . утворюватись так звані несправжні тканини. Від справжніх вони відрізняються тим, що не мають спільного походження. Прикла­дом несправжньої тканини є тканина ніжки гриба, що утворена пухко розташованими клітинами — гіфами. Коли ж гіфи гриба розміщені щільно, утворюється склероційна тканина (як склероції у гриба ріжків).

Справжні тканини формуються внаслідок поділу однієї або кількох ініціальних клітин (рис. 2.1, а, б), які спочатку будують твірні тканини, а від твірних походять усі інші.

Залежно від місця й часу утворення тканини поділяються на первинні і вторинні. Пер­винні утворюються на початку формування рослини або її органів, вторинні — протягом подальшого життя.

За формою клітин роз­різняють паренхімні тканини, що складаються з паренхімних клі­тин, і прозенхімні — з прозенхімних клітин.

За характером розмі­щення клітин тканини поділяють на щільні, в яких клітини розмі­щуються щільно, не утворюючи міжклітинників, і на пухкі, клітини яких чергуються з міжклітинниками (іноді досить великими).

За характером потовщення клітинної оболонки розрізняють тон­костінні клітини з тонкими оболонками і товстостінні— з потовще- 1 ними оболонками; за наявністю життєдіяльності — живі, з живим протопластом, і мертві — без протопласта. Для зручності викла­дення матеріалу характеристику тканин дамо, згрупувавши їх у три групи.

1.      Твірні  тканини,   або  меристеми,   з  яких  утворюються  всі
тканини рослинного світу.

2.      Тканини,  що виконують захисні функції:  а) покривні,  які
ізолюють рослини від зовнішнього середовища; б) механічні, що
забезпечують міцність рослині та її частинам.

3.      Тканини, які здійснюють функції обміну речовин: а) всисна,
що забезпечує рослину водою і розчиненими в ній мінеральними
речовинами; б) асиміляційна, в клітинах якої проходить фотосин­
тез; в) провідна, що забезпечує транспортування речовин у росли­
ні; г) запасна, де накопичуються поживні речовини; д) видільна,
в якій скупчуються або якою видаляються речовини, що звичайно
не беруть участі в обміні речовин; е) основна, об'єднуюча, або
паренхімна,— без певних функцій, не спеціалізована, але об'єднує
всі тканини в єдиний організм.