27. М’язи, їх будова, властивості, механізм м’язових скорочень.

Будова м’язів. Скелетний м’яз складається з поперечносмугас­тої м’язової тканини, волокна якої скріплені сполучною тканиною в окремі пучки. М’яз пронизаний великою кількістю кро­воносних судин і нервів. Кров, що йде по судинах, приносить м’я­зові поживні речовини та кисень, виносить з нього вуглекислоту та інші продукти його життєдіяльності. По нервах проводиться збудження як до м’яза, так і від нього. На кінцях м’яз переходить у сухожильну сполучну тканину, якою прикріплюється до кісток.

Скорочення м’язів. На різні подразнення, як ми вже говорили, м’язова тканина відповідає скороченням. При цьому відбувається скорочення і потовщення м’язових волокон, а отже, і всього м’яза в цілому

Коротким електричним ударом можна викликати поодиноке м’язове скорочення, яке триває близько 0,1 секунди. Якщо м’яз дістає 20 таких ударів на секунду, то кожне нове по­дразнення надходить в нього через 0,05 секунди, тобто раніше, ніж закінчиться його розслаблення. У даному разі відбувається злиття окремих скорочень. М’яз впадає в стан тривалого скорочення.

Причина м’язових скорочень. В живому організмі скорочення м’язів відбувається під впливом збудження, яке приходить в них з центральної нервової системи по відцентрових нервах.

Органічні речовини, що розпадаються у м’язі, замінюються новими, які утворюються з речовин, що доставляються кров’ю з кишечника. Кров приносить також кисень з легень, який бере участь у процесах розпаду.

В результаті реакції розпаду утворюється вода, вуглекислий газ та інші сполуки. Вони не тільки не потрібні для діяльності м’язів, а навіть шкідливі для неї. Ці продукти кров виносить до нирок, шкіри і легень, які виділяють їх з організму.

Отже, скорочення м’язів залежить від діяльності органів трав­лення, дихання, виділення і кровообігу. Причиною скорочення є збудження, яке приходить у м’язи з центральної нервової системи. Таким чином, робота м’язів залежить від діяль­ності організму в цілому.