16. Інфекції. Інфекційні процеси. Інфекційні хвороби. Вчення про імунітет.

Інфекція або Заражування — стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент (бактерія, грибок, найпростіші або вірус), який розмножується і здійснює хвороботворний ефект.

Стадії інфекційного процесу. Циклічність перебігу інфекційного процесу - одна з його особливостей.

Проміжок часу від проникнення інфекційного агента в організм до появи перших клінічних ознак хвороби називається інкубаційним періодом. У цей період мікроорганізми розмножуються і поширюються в макроорганізмі.

Продромальный період - це етап інфекційного процесу від появи перших клінічних проявів хвороби до повного розвитку її симптомів. Патофізіологічна основа цього періоду - зниження ефективності адаптивних реакцій організму, Зазвичай триває від декількох годин до 2 - 3 діб.

Період основних проявів характеризується появою типових для даної хвороби ознак і є її клінічною маніфестацією. Відносно постійна тривалість цього періоду.

У періоді видужання (при сприятливому перебігу хвороби) відбувається поступове зникнення її основних ознак.

Імунітет - це складна багаторівнева захисна реакція організму у відповідь на агресивну зовнішню дію, яка може порушити цілість та стійкість організму.

Імунітет буває природним (спадковий і набутий) і штучний. Спадковий імунітет обумовлений захисною функцією  ряду тканин, наприклад, шкіри, слизових оболонок. Шкіра не тільки затримує на поверхні патогенні мікроби але й виділяє речовини, які знищують їх. Бактерицидними властивостями наділені слина та шлунковий сік людини. Набутий імунітет виникає у людей які перенесли інфекційне захворювання або після введення їм вакцин і сироваток.

Активний штучний імунітет виробляється в результаті введення в організм ослаблених або вбитих збудників інфекції.

Пасивний імунітет створюють введенням в організм лікувальних сироваток, що містять готові антитіла проти збудників хвороб.

Вакцини (лат. vacca — корова) — препарати, що складаються з ослаблених, вбитих збудників хвороб чи продуктів їхньої життєдіяльності. 

Сирова́тка — це біологічний препарат, суспензія убитих та ослаблених мікроорганізмівабо антигенів, притаманних певному мікроорганізмові, що застосовується з метою вироблення імунітету проти інфекційних захворювань. Сироватку, що містить антитіла проти певних антигенів, готують з плазми крові заражених тварин.