19.3. Роль Михайла Грушевського в громадсько-політичному житті України (кінець XIX – початок XX століття)

Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934 pp.) – видатний український історик, публіцист, визначний політичний і державний діяч. Закінчивши Тіфліську гімназію та історико-філологічний факультет Київського університету, він очолив кафедру української історії Львівського університету.
Саме на Західній Україні розпочалося громадсько-політичне життя видатного науковця. У 1898-1913 pp. він очолив Наукове Товариство ім. Шевченка, проводив величезну роботу по реорганізації Товариства за зразком європейський академій наук, редагував «Записки НТШ». У Львові вийшов перший том монументальної праці історика «Історія України-Руси» (в 10-и томах). Тут Грушевський розпочав і свою політичну діяльність. Він став одним з засновників Української Національно-Демократичної партії. 
Перебуваючи на початку XX ст. на Східній Україні, він продовжив свою політичну діяльність – став одним з організаторів і головою Товариства Українських поступовців, що об'єднало більшість українських політичних партій та національно-громадських організацій. У цей час Грушевським було видано ряд публіцистичних творів щодо «Українського питання», де знайшли своє відображення політичні устремління автора. Метою політичної боротьба Грушевського була демократична автономна Україна у складі перебудованої на федеративних засадах республіканської Росії.