14.1. Причини політичної роздрібненості Київської держави та її наслідки

На початку XII ст. Київська Русь вступає у новий період свого розвитку – період роздробленості. Вона мала свої причини:

• економічні – подальша феодалізація суспільства, розвиток натурального господарства, зростання боярських землеволодінь (вотчин), більший прибуток починає давати володіння землею, а не воєнні експедиції;
• геополітичні – великі розміри держави, що об'єднувала різні за рівнем розвитку племена і народи, переміщення торговельних шляхів з Дніпра та Чорного моря до Середземного моря;
• політичні – відсутність чіткого порядку наслідування державної влади.

Русь розпалася на 12 князівств. Тісно пов'язаними між собою залишалися князівства, що були розташовані на території сучасної України – Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Галицьке та Волинське. Саме на цій території йшло формування українського народу. Закарпаття ще з середини XI ст. було загарбане Угорщиною, Причорномор'я та Приазов'я – половцями. Роздроблення політично і військово послабило Русь, але сприяло розвитку економіки й культури в регіонах.
Офіційною столицею залишався Київ, між князями йшли постійні суперечки й війни за право посісти київський престол, але центри політичного життя перемістилися в нові столиці князівств. Для України таким центром став Галич. У середині XIII ст. Галицько-Волинський князь Данило Галицький захопив Київ, але невдовзі столиця впала під натиском монголів і майже вся територія Київської Русі була захоплена ними.