Ткани́на —
сукупність клітин, не обов'язково ідентичних, але спільного походження, що
разом виконують спільну функцію. Тканинний рівень — це рівень клітинної організації,
проміжний відносно клітин та усього організму. Органи утворюються
функціональним об'єднанням тканин одного чи кількох видів.
Сполучна
тканина
Сполучні тканини мають волокнисту структуру.
Вони складаються з клітин, відокремлених одна від одної позаклітинною
матрицею. Сполучна
тканина служить для сполучення інших видів тканин, наприклад, для утворення
органів, і здатна пасивно розтягуватись і стискатися.
М'язова
тканина
М'язові клітини утворюють активну скоротну тканину тіла, що називається
м'язовою тканиною. М'язова
тканина служить для створення зусилля та забезпечення рухів,
наприклад, переміщення у просторі чи руху внутрішніх органів
Нервова тканина
Клітини, що утворюють центральну та периферичну нервову систему, класифікуються як нервова тканина. З нервової тканини
складається головний і спинний
мозок, що утворюють
центральну нервову систему, й черепно-мозкові таспинномозкові
нерви, що утворюють
периферичну нервову систему, а також мотонейрони.
Нервова тканина забезпечує обмін сигналами між різними структурами організму, а
також зв'язок організму з навколишнім середовищем.
Епітеліальна тканина
Епітеліальні тканини утворені шарами клітин, що вистилають поверхні
органів (наприклад, поверхню шкіри, дихальних шляхів, репродуктивної
системи, внутрішню
поверхню травної
системи). Клітини
епітелію щільно прилягають одна до одної, забезпечуючи таким
чином наявність бар'єру між зовнішнім середовищем та органом. Крім захисної
функції, епітеліальна тканина може виконувати також видільну та всмоктувальну.
Епітеліальна тканина служить для захисту організму від мікроорганізмів,
механічних пошкоджень, втрати рідини тощо.
Розрізняють
дві форми регенерації:
1.
Внутрішньоклітинна — молекулярна, внутрішньоорганоїдна та органоїдна
регенерації.
2. Клітинна
регенерація — в основі має прямий та непрямий поділ клітин.
Немає коментарів:
Дописати коментар